НовиниНовини КиївщиниНовини Обухівщини
Новини Уряду
Започаткована Урядом реформа системи охорони здоров’я в Україні передбачає зміни не тільки на первинній та вторинній ланці, а й в системі екстреної медицини, яка так само заслуговує на увагу. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради, присвяченої питанням розвитку швидкої медичної та екстреної допомоги.
«Змінюємо первинну, вторинну, третинну ланку. І тут зміни в екстреній медицині мають бути на передовій з точки зору забезпечення, організації роботи, переоснащення і підготовки фахівців, – сказав Глава Уряду. – Сьогодні нам потрібно актуалізувати проблематику, яка є, визначити, що нам потрібно змінити в системі».
Серед проблем, які потребують негайного вирішення, учасники наради назвали підготовку кадрів, забезпечення належного рівня оплати праці, а також комплектацію автомобілів швидкої допомоги. При цьому система екстреної допомоги, як наголосили фахівці, має бути сфокусована на швидкому наданні якісної допомоги. В центрі уваги завжди має бути пацієнт та його потреби, а професійність, повага та дотримання протоколу лікування – головним орієнтиром роботи парамедика.
Володимир Гройсман: Орієнтир обсягу інвестицій в економіку України – 25% ВВП
Орієнтир обсягу залучених в економіку України інвестицій становить 25% ВВП. Досягнення цієї мети дозволить забезпечити не тільки реактивне зростання економіки, а й суттєво знизити боргове навантаження на бюджет. Про це в ефірі одного з телеканалів сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
«Нам потрібно, щоб інвестиції складали 25% від ВВП України. Вони будуть інвестуватися в українські підприємства», – сказав Володимир Гройсман.
Він нагадав, що обсяг бюджетних асигнувань на обслуговування державного боргу становить 130 млрд грн. Ще 140 млрд грн становить дефіцит бюджету Пенсійного фонду, який через існуючу до останнього часу пенсійну систему компенсується за рахунок державного бюджету.
«Я проти того, аби люди відробляли щось додатково. Борги треба віддавати від зростання економіки», – зазначив Глава Уряду.
Україна планує підписати Угоду про ЗВТ с Туреччиною, – Прем’єр-міністр
Україна, слідом за ЄС, Канадою та Ізраїлем, планує підписати Угоду про зону вільної торгівлі з Туреччиною, повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі одного з телеканалів.
«Ми хочемо цього року підписати Угоду про зону вільної торгівлі з Туреччиною. Це буде позитивно впливати на економіку та якість життя українців, в першу чергу», – сказав Володимир Гройсман.
Довідково
В 2017 році товарообіг між Україною та Туреччиною зріс на 20,1 % і досяг $3,78 млрд з позитивним сальдо в $1,26 млрд. Цими днями в Анкарі пройшло засідання Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва, під час якого були вироблені практичні рішення для подальшого розвитку наших торговельних та економічних відносин.
Пенсії за квітень профінансовано на 56,7 % місячної потреби
Пенсійний фонд України продовжує фінансування пенсійних виплат за квітень 2018 року.
Станом на 13.04.2018 на виплату пенсій спрямовано 18,0 млрд грн, що становить 56,7 % місячної потреби.
Фінансування та виплата пенсій відбувається за встановленим графіком.
Спільно з програмою ULEAD з Європою започатковуємо комплексне модульне навчання формату MBA для голів та лідерів ОТГ. Мета – сформувати потужні менеджерські команди у громадах, дати сучасну бізнес-підготовку і знання для ефективного управління, розвитку громад та впровадження проектів. Концепція навчання презентована сьогодні на засіданні Ради донорів з питань децентралізації. Про це повідомив за результатами засідання Ради донорів Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
За його словами, Концепція поєднуватиме різні форми: тренінги, практичні семінари, дистанційне навчання, експертні консультації, літні школи, стажування, спільноти практиків, навчальні мережі. По завершенню курсу – обов’язкове тестування або складання іспиту.
«Стратегічне планування, проектний та інвестиційний менеджмент, управління фінансами та розумне бюджетування, створення якісних сервісів в освіті, медицині, адмінпослугах – знання і навички, отримавши які команди ОТГ зможуть ефективно впроваджувати зміни у своїх громадах, зробити їх спроможними та конкурентноздатними. Дякую програмі ULEAD з Європою за співпрацю, сучасні підходи та підтримку», – зазначив Геннадій Зубко.
На Раді донорів Віце-прем’єр-міністр також проговорив і чіткі завдання на поточний рік. «Маємо разом рухатись в єдиному руслі: і Мінрегіон (який формує політику), і ОДА, і органи місцевого самоврядування та команди ОТГ, Центри розвитку місцевого самоврядування, а також всі донорські проекти. Для того щоб отримати на виході синергетичний ефект від консолідації зусиль. Адже ми всі фактично маємо одну мету – якість послуг, які у громади приносить реформа», – підкреслив Геннадій Зубко.
У свою чергу, Керівник програм співробітництва Представництва ЄС в Україні та співголова Ради донорів Беренд де ГРООТ зазначив, що сьогодні відчувається дуже потужний імпульс реформи. «Ми вже пройшли половину шляху. Багато чого вже зроблено і окреслені завдання на перспективу. І це наша спільна відповідальність. Головний акцент – на добровільності об’єднання. Маємо проводити консультацію з людьми, використовувати напрацьований досвід, що дозволить забезпечити добровільність цього процесу», – наголосив він.
Довідково щодо Концепції навчання:
Теми згруповані у 3 кластери, які відображають найголовніші пріорітети і потреби розвитку громад:
Кластер A: Становлення ефективної та спроможної ОТГ
Кластер B: Розробка та надання високоякісних муніципальних послуг
Кластер C: Сприяння місцевому та регіональному розвитку
Ці кластери передбачають 12 тематичних модулів:
A1. Стратегічне планування та управління
A2. Управління людськими ресурсами
A3. Фінанси ОМС
B1. Адміністративні послуги
B2. Освіта
B3. Охорона здоров’я
B4. Охорона громадського порядку та безпека
C1. Економічний розвиток
C2. Просторове планування та розвиток інфраструктури
C3. Соціальна згуртованість: громадська діяльність, соціальний захист
C4. Розвиток сільської місцевості.
Півмільйона українців обрали своїх лікарів
13 квітня відбувся брифінг Міністерства охорони здоров’я за результатами двох тижнів з початку національної кампанії «Лікар для кожної сім’ї».
Кампанія з вибору лікаря триває у всіх областях України. Щодня до електронної системи охорони здоров’я приєднуються нові заклади, які надають первинну медичну допомогу. Сьогодні обрати свого лікаря можна вже у майже 6 тисячах місць надання первинної допомоги. У системі зареєстровані понад 16 тисяч лікарів.
Станом на 13 квітня понад півмільйона українців уже обрали своїх лікарів.
За кількістю підписаних декларацій лідирує м. Київ з 76 тис. На другому місці Донецька область – майже 64 тис. Третя – Харківська (46 696), четверта – Вінницька (43 8557) і на п’ятому місці – Полтавська область (38 042).
На минулому тижні були певні проблеми з початком кампанії у Дніпрі та Львові. На сьогодні у цих містах кампанія з вибору лікаря уже розпочалася.
«Усі медичні заклади первинної ланки повинні мати комп’ютер, Інтернет, принтер і папір. Це базові речі, без яких лікарі не зможуть підписати декларації зі своїми пацієнтами. І це є відповідальність місцевої влади, щоби все необхідне було у кожному медичному закладі», – наголосила в.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун.
Міністерство охорони здоров’я продовжує моніторити ситуацію на місцях.
“Вибір лікаря не залежить від прописки, тобто українці не мусять вибирати дільничих лікарів чи йти у медзаклад за місцем прописки. Будь-який примус у цих питаннях є грубим порушенням права українців вільно обрати свого лікаря. Це основа принципу «гроші ходять за пацієнтом». Також не існує жодних паперових бланків декларацій. Дані пацієнта і лікаря заносяться в електронну систему. Тільки потім вже заповнена декларація роздруковується на звичайному папері для підпису пацієнтом” – прокоментував найпоширеніші запитання Павло Ковтонюк, заступник Міністра охорони здоров’я.
Водночас, медзаклад зобов’язаний зберігати копії документів пацієнтів, які підписали декларації з лікарями цього закладу. Заклади можуть зберігати копії у паперовому чи електронному вигляді. Це потрібно для того, щоб унеможливити підпис декларацій на «мертвих душ». Копії документів є підтвердженням того, що ви дійсно надали свої дані для підписання декларації. Це така ж процедура, як і під час отримання будь-яких послуг: у банку, під час оформлення пенсій, соціальних виплат чи субсидій.
Вільний свідомий вибір свого лікаря є основою змін в системі охорони здоров’я, які цього року розпочинає МОЗ. Кінцевого терміну підписання декларацій немає, але є динаміку по кількості підписаних декларацій, що свідчить про інтерес і бажання пацієнтів мати свого лікаря. Цей процес триватиме постійно. Люди переїжджають на навчання, роботу або через інші причини, народжуються діти. Усім потрібен власний лікар, до якого є довіра. Довіра – це найважливіше. Тому обирайте уважно, без поспіху.
Переглянути презентацію: https://goo.gl/jZqD11
За останній рік українські військові навчальні заклади суттєво вдосконалили систему освіти. Прогрес із впровадження підходів та принципів НАТО в галузі освіти – очевидний. Однак наразі бракує законодавства для запровадження єдиного підходу. Про це керівник Програми удосконалення військової освіти (Defence Education Enhancement Program, DEEP) Маріуш Соліс заявив під час зустрічі з Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе. «Нині ми чекаємо змін до Закону «Про вищу освіту», зокрема, щодо вищої військової освіти. Удосконалення законодавства вибудує єдине бачення та підходи щодо професійної військової освіти, тим самим наблизивши їх до підходів Альянсу у цій сфері», – наголосив Маріуш Соліс.
Віце-прем’єр-міністр зазначила, що від рівня підготовки військовослужбовців залежить і рівень обороноздатності, і спроможність проводити інституційні реформи у сфері безпеки та оборони. «Робота з уніфікації військової освіти ведеться, нам потрібно провести консультації з представниками міністерств освіти та оборони. Тому продовження допомоги з боку НАТО було б дуже доречним у цьому напрямі», –додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Сторони також обговорили стан реалізації Програми удосконалення військової освіти, основні заходи, які були проведені у військових навчальних закладах в рамках оцінювального візиту експертів DEPP. Ел Столберг, координатор заходів Програми DEEP з боку американської сторони оцінив значний прогрес у впровадженні стандартів НАТО у військову освіту. «Наприклад, ще два роки тому ми були свідками, як предмет «Процес ухвалення рішень командирами» в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів) викладався за радянськими стандартами. Проте за останні півтора роки відбулись кардинальні зміни у викладанні зазначеної дисципліни у відповідності до підходів Альянсу. Окрім того, запущено понад 70 онлайн-курсів, використовуються новітні технології, значно покращилась логістика навчального процесу», –додав Ел Столберг.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також подякувала за допомогу, яку надають партнери Програми DEEP і наголосила, що освітній ресурс – це неоціненний капітал для розвитку держави. «Освіта, як військова, так і цивільна, є найціннішою інвестицією. І нині, коли Україна боронить власні кордони на Сході, саме від рівня підготовки залежить безпека кожного громадянина. Тому сьогодні я особливо вдячна за допомогу наших надійних партнерів з боку НАТО, ваш внесок в обороноздатність України через Програму DEEP нині очевидний», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр.
Довідково
Програма НАТО «Удосконалення військової освіти» (Defence Education Enhancement Program – DEEP) реалізується у рамках Програми Альянсу «Партнерство заради миру» з 2007 року. На сьогодні участь у реалізації DEEP беруть 12 країн-партнерів (Азербайджан, Афганістан, Вірменія, Грузія, Ірак, Казахстан, Мавританія, Молдова, Монголія, Сербія, Узбекистан та Україна з 2012 р.)
Програма має на меті підтримувати українську сторону у питаннях реформування та розвитку системи військової освіти, у тому числі, підготовки професійного сержантського складу.
DEEP з Україною є наймасштабнішою освітньою програмою, яка сьогодні реалізується Альянсом серед країн-членів та партнерів. З початку реалізації DEEP проведено понад 250 заходів як в Україні, так і за кордоном. НАТО оцінює реалізацію Програми в Україні як найуспішнішу.