«Кількість платників податків на Київщині зросла на 6768 осіб у порівнянні з минулорічним показником», – Олександр Загорський

Наразі в територіальних органах ГУ ДПС у Київській області обліковується 179,9 тисяч платників. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Олександр Загорський. За наданою інформацією, приріст до показника відповідного періоду 2019 року становить 4% або 6,7 тисяч платників. Загалом на Київщині зареєстровано 77,4 тисяч юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців – 102,5 тисяч.

Очільник податкової служби області також підкреслив, що стабільна динаміка приросту відстежується у кількості платників єдиного внеску. Так, станом на 1 листопада 2020 року у пристоличному регіоні знаходяться на обліку понад 253 тисячі платників єдиного внеску, що перевищило минулорічний показник на 7% або 16,5 тисяч. У розрізі суб’єктів: 76,2 тисяч юридичних осіб (+3,6 тисяч або 5%) та 177 тисяч фізичних осіб-підприємців (+12,9 тисяч або 7,9%).

«Попри доволі непросту ситуацію з карантинними обмеженням, малий та середній бізнес не збавляє темпи та розширює коло підприємців, а це нові робочі місця, підвищення рівня сплати податків до бюджету, збільшення обсягів реалізації, тощо», – підкреслив Загорський.

Взяття на облік у податковій службі суб’єктів господарювання відбувається незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору. Підприємці підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб, а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які ведеться діяльність.

 

Закон України №466: Новації  оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Законом України від 16.01.2020  № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності 23 травня 2020 року.

Згідно з новою редакцією п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки  виключено  будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Попередня редакція цього положення виключала з переліку  об’єктів оподаткування податком  на нерухоме майно всі будівлі промисловості, не обмежуючи їх використання лише підприємствами промисловості, та давала  можливість їх власникам застосовувати пільгу і до об’єктів, що здаються в оренду, лізинг, позичку.

Юридичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) встановленої форми,  з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Тому власникам будівель промисловості слід  подати Декларацію з типом документа «Уточнююча» або «Звітна» – у разі, якщо на граничну дату подання Декларації об’єктів оподаткування не виникало, та відобразити в ній відповідні зміни податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди, починаючи з 23 травня 2020 року.

 

Реквізити скарги покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 01.01.2021 набирають чинності норми законодавства щодо повернення компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцю (споживачу), передбачені Податковим кодексом України  (далі – ПКУ) та Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).

Починаючи з 01.01.2021 року  громадяни-покупці зможуть перевірити справжність розрахункового документа (чека РРО) на офіційному сайті ДПС та подати скаргу у разі відсутності інформації про чек РРО в Електронному кабінеті.

Закон №265 з 01.01.2021 року буде доповнено розділом IV прим. 1 «Вимоги до скарг покупців (споживачів) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій» – відповідні зміни передбачено Законом України від 20.09. 2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) (з врахуванням змін, внесених Законом України від 17.03.2020 № 533), який набрав чинності 01.08.2020.

Згідно розділу IV прим. 1 Закону № 265, скарги покупців (споживачів) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, які претендують на отримання компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, передбаченої ст.25 Закону №265, мають містити такі реквізити:

1) прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), номер засобу зв’язку;

2) дата придбання товарів (робіт, послуг), що є предметом скарги;
3) найменування та вартість придбаних покупцем товарів (робіт, послуг), найменування та/або податковий номер продавця товарів (робіт, послуг), адреса господарської одиниці продавця, в якій придбано товари (роботи, послуги), а якщо зазначені реквізити продавця неможливо встановити за отриманими документами, – адреса місця придбання товарів; у разі придбання товарів (робіт, послуг) за допомогою мережі Інтернет – також зазначення Інтернет-сайту (чи іншого способу представлення інформації в мережі Інтернет), на якому здійснено замовлення товару (роботи, послуги) та/або наведено інформацію про товар (роботу, послугу) чи про продавця;

4) перелік документів, отриманих покупцем (споживачем) від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою);

5) інформація про отриманий у паперовій та/або електронній формі від продавця товарів (робіт, послуг) розрахунковий документ;

6) номер банківського рахунку покупця (споживача), на який може бути зарахована компенсація визначеної законодавством частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючим органом за результатами перевірки за скаргою, поданою покупцем (споживачем).

До скарги обов’язково додаються електронні копії документів або копії документів, виготовлені шляхом сканування отриманих покупцем від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі.

До скарги можуть бути додані інші докази замовлення, оплати та отримання товару (роботи, послуги).

Скарги на порушення платником податків вимог законодавства щодо здійснення розрахункових операцій можуть також подаватися покупцями (споживачами) в інших передбачених законодавством формах.