Новини
Дайджест новин Уряду 28.09.2018
Середня зарплата в Україні в 2,4 раза перевищує мінімальну, – Держстат
Середня заробітна плата в Україні у серпні сягнула 8977 грн, що в 2,4 раза більше встановленої законом мінімальної зарплати в 3723 грн. Як свідчать дані Державної служби статистики України, зростання реальної зарплати (серпень до серпня) становило 15,7%.
Так само зросли й показники доходів та заощаджень населення. Так, за ІІ квартал поточного року приріст заощаджень склав 13 млрд грн (доходи – 758,6 млрд грн). Наявний дохід у розрахунку на одну особу склав 13178,5 грн.
В’ячеслав Кириленко: Україна може прийняти великі легкоатлетичні змагання Європи 2021 року
Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко зустрівся з Президентом Європейської легкоатлетичної асоціації Свейном Арне Хансеном і членом ради Європейської легкоатлетичної асоціації Мартоном Дюлай. Вони обговорили можливість проведення чемпіонатів Європи з легкої атлетики в Україні, зокрема командний чемпіонат Європи 2021 року.
«Україна може прийняти командний чемпіонат Європи 2021 року з легкої атлетики. Президент асоціації Свейн Хансен підтримує ідею проведення змагань у Києві. У випадку схвалення український Уряд надасть всю необхідну організаційну та фінансову підтримку, щоб змагання пройшли на найвищому рівні», – повідомив В’ячеслав Кириленко журналістам.
Він висловив сподівання, що рішення буде позитивне для України, враховуючи популярність легкої атлетики у країні та беручи до уваги останні успіхи українців на чемпіонаті в Берліні.
У перемовинах з представниками Європейської легкоатлетичної асоціації також взяв участь президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка, генеральний директор НСК «Олімпійський» Валентин Груздєв, представники Міністерства молоді та спорту, Федерації легкої атлетики України.
Під час зустрічі представники Європейської легкоатлетичної асоціації оглянули можливості НСК «Олімпійський», що пристосований до легкоатлетичних змагань та повністю відповідає логістичним вимогам асоціації. Остаточне рішення щодо місця проведення командного чемпіонату Європи в 2021 році Європейська легкоатлетична асоціація ухвалить на початку наступного року.
100 найбільших державних компаній закінчили 2017 рік з прибутком в 44,4 млрд грн
Міністерство економічного розвитку і торгівлі опублікувало звіт за результатами роботи 100 найбільших державних компаній за 2017 рік.
Так, за результатами 2017 року портфель зі 100 найбільших держкомпаній отримав чистий прибуток у розмірі 44,4 млрд грн, що майже на 38,5% більше, ніж у 2016 році. Загальна балансова вартість активів портфеля держкомпаній складала понад 1 509 млрд грн, що майже на 5% більше, ніж за результатами 2016 року.
До списку найбільш прибуткових держкомпаній за результатом 2017 року належать:
- ПАТ «НАК «Нафтогаз України»
- ДП «Адміністрація морських портів України»
- ПАТ «Центренерго»
- ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»
- ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль».
“Підприємства регульованих державою галузей укотре стали найбільш прибутковими у списку ТОП-100. Водночас переважна більшість компаній, як і раніше, залишаються вкрай неефективними. Вихід у нас один – продовження реформи корпоративного управління тих стратегічних держкомпаній, що мають залишатись у власності держави, і прозора приватизація за ухваленим цього року законом решти підприємств”, – прокоментував результати роботи найбільших держкомпаній перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.
Згідно зі звітом, найбільш прибутковою у 2017 році залишається нафтогазова галузь державного сектору економіки. Це стало можливим завдяки зростанню чистого прибутку ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до 39,3 млрд грн проти 17,8 млрд грн у попередньому році. Варто відзначити, що такий результат компанії складає майже 88,5% загального фінансового результату всього портфеля ТОП-100 держкомпаній загалом. Основним фактором зростання прибутку ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в 2017 році стала перемога в арбітражних провадженнях проти ПАТ «Газпром», завдяки чому «Нафтогаз» отримав найбільший за 20 років чистий прибуток.
Підприємства електроенергетичної галузі в 2017 році зменшили прибуток на 33% – до 4 млрд грн. Насамперед це пов’язано зі зменшенням прибутку найбільших підприємств сектору. Так, ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» зменшила прибуток з 3 до 1,7 млрд грн, ПрАТ «Укргідроенерго» з 2,2 до 1,5 млрд грн, ДП «Енергоринок» з 1,3 до 0,8 млрд грн. Крім того, ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зазнало збитків 1,3 млрд грн проти прибутку в 2016 році на рівні 0,2 млрд грн. Поряд з тим єдине енергогенеруюче держпідприємство України ПАТ «Центренерго» в 2017 році збільшило прибуток майже у 5 разів у порівнянні з попереднім роком – до 1,9 млрд грн.
У 2017 році набагато кращим став фінансовий результат підприємств транспортної галузі – їхній прибуток склав 5,5 млрд грн. У порівнянні зі збитками в 0,4 млрд грн у 2016 році зафіксовано фактичне зростання прибутку майже в 15 разів. Найбільший прибуток в галузі показали ДП «Адміністрація морських портів України» – 3,6 млрд грн, що на 6,5% менше ніж у 2016 року, ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль» – 1,7 млрд грн, що на 25% більше від 2016 року, ДП «Украерорух» – 0,6 млрд грн, що на 73% більше від 2016 року. ПАТ «Укрзалізниця» закінчила 2017 рік із прибутком 0,1 млрд грн проти 7,3 млрд грн збитків у 2016 році. Це найбільше вплинуло на позитивну динаміку загального показника галузі. ПАТ «Укрзалізниця» отримала прибуток вперше з 2013 року, що насамперед стало можливим завдяки індексації тарифів, у тому числі на пасажирські перевезення, та дерегуляцію тарифів на вантажні перевезення.
Підприємства вугільної промисловості завершили 2017 рік зі збитками у 3,1 млрд грн. При цьому всі підприємства галузі, окрім ДП «Держвуглепостач», показали збитки в 2017 році.
Підприємства хімічної галузі продемонстрували скорочення збитків на 60% – до 1,3 млрд грн – у 2017 році у порівнянні з 3,2 млрд грн у 2016 році. Найбільший вплив на це має ПАТ «Одеський припортовий завод», яке зменшило збитки з 3,8 млрд грн до 1,4 млрд грн у порівнянні з попереднім роком. При цьому ДП «Укрхімтрансаміак» зменшило прибуток в 2017 році на 75% – з майже 0,7 млрд грн до 0,2 млрд грн.
У 2017 році зафіксовано погіршення фінансового результату підприємств машинобудівної галузі, прибуток яких скоротився майже на 86% – з 5 млрд грн в 2016 році до майже 0,7 млрд грн в 2017 році. Найбільшу питому вагу в фінансовому результаті галузі має ДП «Конструкторське бюро «Південне» імені М. К. Янгеля», одне з провідних науково-конструкторських підприємств з розробки ракетно-космічної техніки. Прибуток підприємства за результатами 2017 року склав 0,3 млрд грн проти 4,3 млрд грн у 2016 році. Проте варто зазначити, що 4 млрд грн чистого прибутку підприємства за 2016 рік є результатом списання Мінфіном з КБ заборгованості перед Сбербанком России” в сумі $260 млн.
Харчова промисловість та сільське господарство закінчили 2017 рік зі збитками на рівні 1,2 млрд грн, що вдвічі більше показника 2016 року. Основною причиною цього відзначено збільшення збитків ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» з 0,8 млрд грн у 2016 році до 1,5 млрд грн у 2017 році.
Україна приєдналася до румуно-молдавського контактного центру обміну даними «Галац»
Українські правоохоронці, прикордонники та митники отримали змогу оперативно обмінюватися інформацією зі своїми румунськими та молдовськими колегами.
Про це 28 вересня заявив Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
«В рамках відкритого Договору між Урядом Румунії та Урядом Молдови ми приєдналися до спільного контактного центру «Галац». Це великий крок у протидії міжнародній і транснаціональній злочинності. Мета СКЦ «Галац» – оперативний обмін інформацією між прикордонними, митними та поліцейськими відомствами країн-учасниць», – сказав Арсен Аваков.
Міністр зазначив, що українську сторону у складі контактного центру будуть представляти Державна прикордонна служба та Національна поліція.
Очікується, що сторони зможуть обмінюватися наступною інформацією: законодавство Договірних сторін; оперативна ситуація в пунктах пропуску через кордон; надзвичайні ситуації на кордоні та в пунктах пропуску; відмови у в’їзді на територію країн-учасниць Договору; про порушення або спроби порушення законодавства країн-учасниць Договору; про боротьбу з транскордонною злочинністю, торгівлею людьми, нелегальною міграцією, контрабандою, незаконним оборотом зброї, вибухонебезпечними речовинами, наркотичними речовинами, психотропними речовинами і прекурсорами.
Наразі Міністерство закордонних справ готує всі необхідні документи, аби попередити країни-учасниці про приєднання України.
Субсидіанти часто запитують, чи потрібно для оформлення субсидії додавати різноманітні довідки.
Міністр соціальної політики України Андрій Рева стверджує, що у загальному випадку для оформлення субсидії потрібні лише заява і декларація про доходи.
Довідки потрібні, якщо громадяни бажають оформити субсидію не на всіх зареєстрованих, а лише на осіб, які фактично проживають у помешканні. Тоді до справи додаються документи з місця роботи в іншому місті, про навчання в іншому місті, про перебування на лікуванні, про постійне місце проживання з ЖЕКу, сільської чи селищної ради.
Субсидію призначають на рік – від травня до травня наступного року. Розмір субсидії розраховують окремо на літній і зимовий періоди виключно на основі доходів осіб, які зареєстровані і фактично проживають у помешканні.
Якщо допомогу вже призначено на новий рік (2018-2019 рр), у жовтні її розмір на опалювальний сезон розрахують автоматично, без повторного звернення.
28 вересня 2018 року Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України та Профспілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України підписали Галузеву угоду у сфері будівництва та виробництва будівельних матеріалів на 2019-2020 рік.
Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе.
«Сьогодні дійсно очікувана подія. Ми підписали нову Галузеву угоду в будівництві. Наразі будівельна галузь потребує особливої підтримки та якісного врегулювання соціально-трудових відносин. Адже, на жаль, багато українських спеціалістів у будівельній сфері їдуть працювати за кордон. А ми маємо створити гідні умови оплати праці у нас, в Україні. Щоб були забезпечені робочі місця, зарплата виходила з тіні, не було корупційних ризиків. І сьогодні ми робимо важливі кроки до цього», – сказав він.
Голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Василь Андрєєв у свою чергу підкреслив важливість врахування у новій Галузевій угоді балансу інтересів працівників та роботодавців галузі. «Галузева угода прямо або опосередковано впливає на гарантії на робочому місці майже для 700 тисяч будівельників і виробників будівельних матеріалів, які наразі є в Україні. Сьогодні завершена довга і плідна робота, щоб віднайти той баланс інтересів між працівниками та роботодавцями, який задовольнить усі сторони», – підкреслив він.
Укладання Галузевої угоди:
– забезпечить регулювання соціально-трудових відносин у галузі;
– підвищить мінімальні гарантії в оплаті праці;
– посилить соціальний захист працівників;
– покращить умови їх праці і відпочинку.
Зі сторони Мінрегіону нову Галузеву угоду підписав заступник Міністра Лев Парцхаладзе, а зі сторони Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України – голова Профспілки Василь Андрєєв.
Нагадаємо, що Мінрегіон також скасував централізований розрахунок кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів. Це дозволить визначати справедливу ринкову оплату праці для будівельників, сприятиме покращенню інвестиційного клімату та дерегуляції в галузі.