Новини
Дайджест новин Уряду 31.08.2018
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман перебуває з робочою поїздкою у південно-східному регіоні України. Графік візиту Глава Уряду розпочав з ознайомлення з роботою Лозівського ковальсько-механічного заводу. Це найбільший в Україні і в СНД виробник ковальської продукції підвищеної точності, елементів трансмісій та шасі для тракторів, залізничного обладнання. Глава Уряду також поспілкувався з колективом підприємства.
Питання енергонезалежності України стоїть гостро і не втрачає актуальності. Саме тому Уряд наголошує на потребі збільшувати власний видобуток по всіх категоріях енергоносіїв, в тому числі вугіллю. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, перебуваючи на одній з шахт ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у Павлограді Дніпропетровської області.
Глава Уряду наголосив, що в Україні є орієнтири і приклади того, як потрібно модернізувати добувну галузь, яка сьогодні переживає непрості часи через втрату потужностей на Сході. Але стратегія держави полягає в тому, аби позбутися будь-якої залежності від зовнішніх факторів.
«Українське вугілля марки А (антрацит) сьогодні знаходиться під окупацією на українському Донбасі. Маємо все зробити для того, щоб відмовитися від антрациту і максимально нарощувати видобуток вугілля марки Г. Ще декілька років тому ми споживали в загальному балансі 9 млн тонн антрацитового вугілля. Сьогодні – 4,3 млн. Тобто зменшили споживання вдвічі, – зазначив Глава Уряду. – В цьому році ще 4 енергоблоки переведемо на групу Г. Завдання – більше нових лав, видобуток вітчизняного вугілля для усіх потреб енергетичного комплексу – це наша стратегія. І ми рухаємося вперед».
Глава Уряду наголосив, що сьогодні треба синхронізувати: і потужності, які модернізуються і переводяться на вугілля марки Г, і виробництво та добування вугілля на українських підприємствах.
«Модернізація – це не просто сісти і підписати документ. Це складний процес. І для кожного з підприємств цей процес і підхід треба визначити. Але сам факт зменшення споживання як такого – це вже прогрес, – сказав Володимир Гройсман. – Донедавна Україна мала тотальну енергетичну залежність. Ми цей процес розвернули. Завдання зараз – вийти в нуль (по імпорту). І по газу, і по вугіллю, і по електроенергії. Ми маємо нарощувати свої можливості. А з часом забезпечувати не тільки внутрішній ринок, а й стати країною-експортером».
Враховуючи поточну ситуацію в країні, Трастовий фонд НАТО зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну зараз актуальніший, ніж три роки тому, коли його робота була започаткована. Його повна реалізація сприятиме соціальній стабільності в Україні. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час зустрічі з Послом Королівства Норвегія в Україні Уле Тер’є Хорпестадом, де обговорювалися попередні результати стратегічної оцінки Трастового фонду Україна-НАТО зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну.
Віце-прем’єр-міністр подякувала Норвегї, яка є країною-лідером Трастового фонду, за підтримку ініціативи про перегляд принципових цілей фонду задля того, щоб він краще відповідав стратегічній політиці Уряду України та поточному стратегічному контексту відносин між Україною та НАТО. З відповідною ініціативою Віце-прем’єр-міністр виступила раніше.
Також Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на тому, що робота Трастового фонду Україна-НАТО зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну відповідає пріоритетам реформи сектору безпеки й оборони в Україні. Він має вдосконалити не лише процеси зміни військової кар’єри, а й сприяти кадровій реформі.
Віце-прем’єр-міністр позитивно оцінила результати стратегічної оцінки Трастового фонду. Він має продовжити надавати експертну підтримку Україні щодо просування сучасних підходів соціальної адаптації ветеранів та військовослужбовців і допомагати Україні в розбудові національної системи соціальної адаптації таких категорій осіб. Співпраця з Трастовим фондом повинна увійти до компетенції Міністерства у справах ветеранів, що має бути створене.
Національний репозитарій академічних текстів матиме адресу nrat.gov.ua та даватиме користувачам відкритий доступ до електронних версій наукових робіт та пов’язаних з ними даних. Це, зокрема, передбачено Регламентом роботи репозитарію, що був опублікований та офіційно став чинним сьогодні, 31 серпня 2018 року.
«Запуск Національного репозитарію – це складний багатоетапний процес. Торік Уряд ухвалив Положення, де закладені ключові характеристики репозитарію. Зараз же, розробивши та затвердивши Регламент, ми визначаємо, як саме працюватиме головна електронна база наукових робіт в Україні. Йдеться про те, як будуть зберігатися, систематизуватися та оброблятися тексти, яким чином надаватиметься інформація у відкритий доступ, як взаємодіятимуть різні учасники тощо», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Вона також відзначила, що важливою нормою, закладеною в документ, є те, що ресурси Національного репозитарію стануть допоміжним засобом для перевірки академічних текстів на плагіат.
«У репозитарій включатимуть дисертації та автореферати, наукові статті та видання, монографії, кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти тощо. Тексти додаватимуться незалежно від дати їх створення та оприлюднення. І в Регламенті чітко зазначено: репозитарій має надати користувачам можливість перевірки цих робіт на наявність збігів текстових та графічних фрагментів. Водночас хочу підкреслити, що остаточний висновок про наявність плагіату залишатиметься лише за експертом. До повноважень розпорядника репозитарію не належатиме видача будь-яких довідок про відсутність або наявність плагіату в академічних текстах», – наголосила Лілія Гриневич.
У репозитарії буде кілька режимів доступу. Так, звичайний відвідувач зможе переглянути загальну інформацію про ресурс, реєстр текстів, здійснити пошук текстів, формувати їх список за обраними критеріями, сортувати і зберігати на електронних приладах чи носіях тощо.
Інший режим – це зареєстровані користувачі. Вони отримають:
– відкритий доступ до електронних версій текстів, можливість ознайомлення з ними, збереження їх на електронних приладах чи носіях та в персональному електронному кабінеті;
– можливість деталізованого пошуку текстів за додатково визначеним набором ознак/критеріїв і збереження його результатів на електронних приладах чи носіях та у персональному електронному кабінеті;
– індивідуальне інформування відповідно до оформленої безоплатної підписки щодо оновлення та надходження академічних текстів;
– доступ до додаткових функціональних можливостей репозитарію, зокрема, спеціально розроблених аналітичних та інших інструментів роботи з текстами;
– можливість перевірки на наявність збігів текстових (літерних і цифрових символів) та графічних фрагментів тощо.
Національний репозитарій складатиметься з центральної та локальних частин – репозитаріїв вишів та інших інституціональних учасників. Розміщення в ньому академічних текстів буде безоплатним. Мовами репозитарію будуть українська та англійська.
Як повідомив директор Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН Андрій Шевцов, апробацію пілотного режиму ресурсу планується розпочати до кінця року. Вже зараз розпорядник Національного репозитарію – Український інститут науково-технічної експертизи та інформації – працює над бета-версією офіційного сайту.
Паралельно триває формування бази академічних текстів. Наразі УкрІНТЕІ має фонд науково-дослідних дослідно-конструкторських робіт і захищених дисертацій, який є національним надбанням. Його насамперед використають для формування контенту репозитарію. Також тексти будуть надходити від інституціональних учасників, зокрема, вишів, наукових установ, видавництв, бібліотек тощо.
Доки триває робота над створенням репозитарію, надіслати пропозиції щодо його роботи можна на електронну адресу: nrat@ukrintei.ua.
Нагадуємо, що триває прийом документів на конкурс у Наукову раду Національного фонду досліджень – подати їх можна до 7 вересня.
31 серпня 2018 року Трибунал, який розглядає справу України проти Російської Федерації відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй по морському праву 1982 року, оприлюднив процесуальний наказ, який встановлює, що Трибунал спочатку буде виносити рішення щодо певних заперечень з приводу юрисдикції, висловлених Російською Федерацією.
19 лютого 2018 року Україна подала свій Меморандум до Трибуналу, який доводить, що Росія порушила суверенні права України в Чорному та Азовському морях та у Керченській протоці. Український Меморандум продемонстрував, що з 2014 року Росія незаконно відсторонила Україну від реалізації своїх прав прибережної держави; використовувала та продовжує використовувати суверенні ресурси України для своїх власних цілей; та узурпувала право України регулювати власні приморські райони. Порушуючи міжнародне право, Росія, серед іншого, викрадає українські енергетичні та рибні ресурси, завдає шкоди українським рибалкам та блокує рух до українських портів.
Замість того, щоб відповісти по суті справи України, Російська Федерація 22 травня 2018 року подала свої заперечення щодо юрисдикції Трибуналу, що допускається Регламентом Трибуналу. Відповідно до звичайної практики Трибунал вирішив розглядати ці заперечення, перш ніж розглядати справу по суті.
Україна не вважає, що юрисдикційні заперечення Російської Федерації є обґрунтованими або що вони будуть прийняті Трибуналом.
Основне заперечення Росії полягає в тому, що претензії України фактично не стосуються Конвенції ООН з морського права, а є спробою отримати рішення, що підтверджує суверенітет України над Кримським півостровом. Це заперечення явно неправильно тлумачить позов України. Україна передала спір в арбітраж щодо прав прибережної держави у Чорному та Азовському морях та Керченській протоці, які закріплені та визначені у Конвенції ООН з морського права. Те, що Україна користується такими морськими правами, визнається міжнародним співтовариством – протягом більше ніж двох десятиліть після проголошення незалежності, можливість реалізації Україною своїх прав, які зараз є предметом спору, не викликало жодних суперечок. Це і є головною функцією системи врегулювання спорів в рамках Конвенції ООН з морського права – розглядати претензії такого роду, як подані Україною, включаючи спробу однієї держави-учасниці втрутитись та узурпувати морські права іншої держави-учасниці. Більше того, суверенітет України над Автономною Республікою Крим та містом Севастополь не потребує подальшого підтвердження: він повністю визнається міжнародною спільнотою в цілому, і це тричі було підтверджено Генеральною Асамблеєю ООН (у 2014, 2016 та 2017 роках).
Інші юрисдикційні заперечення Росії так само є необґрунтованими. Наприклад, в тому, що Росія називає своїм другим найважливішим запереченням щодо юрисдикції, вона стверджує, що Азовське море та Керченська протока не підпадають під дію Конвенції ООН з морського права, тому що Україна та Росія домовились підтримувати ці території як «спільні внутрішні води». Проте, насправді Росія захопила українські газові родовища в Азовському морі, маючи на меті в односторонньому порядку анулювати українські ліцензії на такі газові родовища, в односторонньому порядку побудувати міст та інші споруди вздовж Керченської протоки та накласти односторонні обмеження на розміри суден, які можуть проходити через протоку. Кожна з цих дій є несумісною з твердженням Росії, що Україна та Росія мають спільний суверенітет над Азовським морем та Керченською протокою – це має надавати право Україні брати участь у видобутку вугілля, будівельних, навігаційних та інших видах діяльності в тих водних просторах, проте Росія своїми діями виключає таку можливість для України.
Міністерство закордонних справ готове відповісти на всі заперечення Російської Федерації перед Трибуналом. Україна вважає, що Російська Федерація має та буде притягнута до відповідальності за зухвале порушення міжнародного морського права.
З 1 вересня буде знижено вартість проїзду в пасажирських поїздах
З 1 вересня буде знижено вартість проїзду в пасажирських поїздах далекого сполучення, що курсують територією України. У перший день осені вступає в дію коефіцієнт 1,02 індексації до тарифів на перевезення пасажирів у внутрішньому сполученні за календарними періодами.
Наприклад, вартість проїзду 31 серпня за маршрутом Київ – Львів у вагоні купе поїзда № 141 коштує 347,92 грн, а на наступну п’ятницю аналогічний квиток коштуватиме 333,92 грн, у вагоні купе поїзда № 29 Київ – Ужгород коштує 728,19 грн, а буде коштувати – 696,39 грн. Діятиме цей коефіцієнт до кінця місяця, після чого буде введено ще нижчий коефіцієнт – 0,93.
У період з 1 червня по 31 серпня діяв календарний період з коефіцієнтом 1,07.
Нагадаємо, наказом № 184 Міністерства інфраструктури України від 20 квітня 2018 року визначено 13 різних календарних періодів, які впливають на вартість проїзду. Також на ціну квитка впливає і день тижня, у який пасажир розпочинає подорож.
Коефіцієнти вартості проїзду стосуються всіх категорій вагонів, крім приміських поїздів. Ознайомитися з ними можна детально за посиланням https://goo.gl/RgxJwK
1 вересня стартує інформаційна кампанія, присвячена 85 роковинам голодомору
1 вересня 2018 року, за 85 днів до Дня пам’яті жертв Голодомору, який цього року відзначається 24 листопада, Україна і світ розпочинають вшановувати загиблих під час геноциду 1932-1933 років українців.
Інформаційна кампанія, розроблена Українським інститутом національної пам’яті, передбачає всеукраїнські та міжнародні заходи:
– відкриття виставки «Україна 1932-1933. Геноцид голодом» (яка демонструватиметься в усіх областях України та багатьох країнах світу),
– проведення Міжнародного форуму «Україна пам’ятає, світ визнає!» у столиці в листопаді 2018 року,
– поширення соціальної реклами та брошур про Голодомор.
1 вересня в Києві розпочнеться Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», яка протягом 85-ти днів проходитиме у 85 куточках світу. Мета акції – об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один з найбільших злочинів в історії людства ХХ століття. Публічний захід, який буде продовжуватися щодня, в іншому місті, в іншій країні світу, завершиться у Києві, 24 листопада 2018 року, на День пам’яті жертв Голодомору.
Міжнародна акція стартує на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Цього дня будуть зачитані імена та прізвища 85 померлих дітей під час Голодомору, учасники події зможуть вшанувати пам’ять загиблих та запалити свічку, також відбудеться Панахида за померлими і відкриття виставки «Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 рр.». Початок о 13:00.
Акція ініційована Українським інститутом національної пам’яті, Міністерством закордонних справ України, Світовим Конгресом Українців та Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору».
За перебігом акції протягом 85-ти днів можна стежити на веб-сторінці «85-ті роковини Голодомору», розробленій Українським інститутом національної пам’яті. Тут на інтерактивній мапі світу будуть марковані свічками-позначками міста, де відбулися міжнародні вшанування пам’яті жертв геноциду.
Також на веб-сторінці «85-ті роковини Голодомору» будуть опубліковані матеріали, що стосуються теми Великого голоду: статті, ґрунтовні дослідження, наукові праці, фотографії, документи та інше.
Окрім того, на офіційних сторінках Українського інституту національної пам’яті у соціальних мережах (facebook, twitter) із 1 вересня по 24 листопада, щоденно оприлюднюватимуться матеріали, в рамках інформаційної кампанії «85 фактів, історій та свідчень про Голодомор»: факти про Голодомор 1932-1933 рр., спогади свідків, уривки зі щоденників очевидців Голоду, статті істориків, добірки художніх та документальних фільмів, прози та поезії, зразки народної творчості, створені у ті часи, фотохроніка, документи, а також історії людей, які не боялися говорити правду, допомагали тим, хто потребував шматка хліба, рятували інших ціною власного життя, повставали, боролися і перемагали, попри тиск нещадного більшовицького режиму.
Інформаційна кампанія має хештеги: #Голодомор85 #Holodomor85, просимо використовувати їх для дописів, що стосуються річниці трагічних подій.
Гасла цьогорічної інформаційної кампанії:
«Ми пам’ятаємо! Ми – сильні!» – для України.
«Україна пам’ятає! Світ визнає!» / «Ukraine remembers, the World acknowledges!» – для світу.
День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. у 2018 році припадає на 24 листопада. Цього дня передбачається проведення громадської акції «Запали свічку». О 16:00 пам’ять жертв геноциду українського народу вшанують хвилиною мовчання. Кожен охочий може згадати загиблих українців та запалити свічку на своєму підвіконні.
Детальніше тут.
З повагою
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету Міністрів України