Спільна нарада з представниками  ГУ ПФУ у Київській області

 21 січня у Головному управлінні ДПС у Київській області відбулась спільна нарада з керівним складом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Участь у заході взяли заступник начальника податкової служби Київщини Михайло Огерук, заступник начальника управління-начальник відділу податків і зборів з фізичних осіб Анна Топка, в.о. начальника управління по роботі з податковим боргом Ніна Давидова та відповідні фахівці служби. Головне управління Пенсійного фонду у Київській області представила заступник начальника фінансово-економічного управління-начальник відділу забезпечення наповнення бюджету Світлана Вітер.

Під час зустрічі говорили, зокрема, про погашення недоїмки з єдиного внеску, опрацювання плану спільних заходів, а також негативні наслідки несплати роботодавцями  єдиного внеску за найманих працівників. «У такому випадку  виникають певні проблеми з нарахуванням та виплатою пенсії», – коментує Михайло Огерук. «Пояснення доволі просте: ті періоди, про які у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні дані, не враховуються до страхового стажу, який втрачають. А саме це потрібно для майбутнього призначення пенсії».

Своєчасна сплата єдиного внеску забезпечує  громадянам право на соціальний захист, а у випадку відсутності сплати внесків особа втрачає право на отримання компенсацій втраченого заробітку у зв’язку з настанням страхового випадку: безробіття, тимчасової втрати працездатності, інших виплат з державних соціальних фондів.

 

Коли дохід ФО від продажу інвестиційного активу не оподатковується ПДФО та не включається до річної декларації про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року  на території України та за її межами, за винятком випадків, визначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п. 170.2.8  п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абз.1 п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ: у 2019 році – 2690 грн., у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 гривень;

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).

Отже, у випадках, визначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

 

З 01 січня 2021 діють нові розміри штрафних санкцій за порушення законодавства про працю

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена Кодексом законів про працю України (далі – КЗПП).

Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» встановлено  з 01 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати 6000,0грн., а з 01 грудня 2021 року – 6500,0грн.

Збільшення розміру мінімальної заробітної плати  вплинуло на збільшення розмірів штрафних санкцій, передбачених ст. 265 КЗПП за порушення законодавства про працю.

Так, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у 10-тикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення – з 01 січня 2021 це 60000,0грн., а з 01 грудня 2021 – 65000,0грн. До роботодавців – платників єдиного податку І-ІІІ груп, застосовується попередження;

-повторне порушення протягом двох років з дня виявлення порушення – у 30-тикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення-  з 01 січня 2021 це 180000,0грн., а з 01 грудня 2021 -195000,0грн.  ;

-порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення – з 01 січня 2021 це 18000,0грн., а з 01 грудня 2021 – 19500,0грн.;

-недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці  (неоплата роботи у нічний час,  у вихідні або святкові дні, понадурочної роботи – у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення – з 01 січня 2021 це 12000,0грн., а з 01 грудня 2021 – 13000,0грн.;

-недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, – у 4-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення- з 01 січня 2021 це 24000,0грн., а з 01 грудня 2021 – 26000,0грн., а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку І – ІІІ груп, застосовується попередження;

-недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення- з 01 січня 2021 це 18000,0грн., а з 01 грудня 2021 – 19500,0грн.;

– недопущення роботодавцем фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві та виплати зарплати без нарахування та сплати ЄСВ та податків, розмір штрафів становить  16-тикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення – з 01 січня 2021 це 96000,0грн., а з 01 грудня 2021 – 104000,0грн.;

-порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами 2-8 частини 2 статті 265 КЗПП, – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення – з 01 січня 2021 це 6000,0грн., а з 01 грудня 2021 – 6500,0грн. , а за повторне порушення протягом року – у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення – з 01 січня 2021 це 12000,0грн., а з 01 грудня 2021 – 13000,0грн.

У разі сплати юро собою або ФОПом – роботодавцями 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією ст.265 КЗПП, така постанова вважається виконаною.

У разі виконання припису Держпраці та  усунення виявлених порушень, передбачених абзацами 4 – 6, 9 част.2 ст.265 КЗПП, у визначені приписом строки, заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого іншими  нормативними актами, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

 

Фізичні особи, які отримали іноземні доходи, підтверджують довідкою сплачені за межами України податки та збори

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача доходу.

Платник податку –  отримувач іноземних доходів зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподаткувати іноземні доходи  за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 %), крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та  прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п. 170.13 ст. 170 ПКУ набирає чинності з 01.01.2022).

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ (п.13.4 ст.13 ПКУ).

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України (п.13.5 ст.13 ПКУ).

Отже, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

 

ГУ ДПС у Київській області