Для яких СГ застосування РРО/ПРРО  з 01 січня 2021 року є обов’язковим?

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з 1 січня 2021 року набирають чинності положення Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно з якими настає обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі -РРО)  та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі -ПРРО) для суб’єктів господарювання, які  здійснюють види діяльності, визначені п.61 підрозд.10 розд.ХХ ПКУ.

Так, з 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

-реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

-реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

-роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

-діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

-діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

-діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

-реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

 

Податківці Київщини обговорили з аграріями питання реєстрації податкових накладних

Чергова зустріч із представниками агропромислового комплексу відбулась сьогодні у приміщенні податкової служби Київщини під головуванням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області  Олександра Загорського. Участь у заході взяли також начальник відділу аналітики податкових ризиків Роман Харченко.

Учасники обговорили проблемні питання реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, причини зупинення реєстрації, критерії ризиковості здійснення операцій, а також деталі використання програмних РРО. Податківці  детально пояснили підприємцям, як правильно заповнити таблицю даних платника та відповіли на численні запитання.

 

Створення  дублікату фіскального касового чеку законодавством  та функціями РРО/ПРРО не передбачено

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції, які зазначається в рядку 24 чеку.

Законом України  № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання повинен щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Згідно п. 13 Вимог до РРО формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

– друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;

– обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

– створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;

– друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

Отже, створення у паперовій та/або електронній формі РРО та/або ПРРО дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

 

Нові граничні обсяги доходів для платників єдиного податку І-ІІІ груп

Головне управління ДПС у Київській області повідомляє,  що з  02.04.2020, з набранням чинності Законом України від 30.03.2020  №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» який вніс зміни до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), збільшено граничні обсяги доходу, які надають право СГ застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

З урахуванням внесених змін, до платників єдиного податку належать:

Перша група – ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн.грн.

Друга група – ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

-не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

-обсяг доходу не перевищує 5,0млн.грн.

Виключення складають ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння – вони належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, за умови, що відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Третя група – ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7,0млн.грн.

У разі перевищення платником єдиного податку протягом календарного року граничних обсягів доходу, встановленого для відповідної групи, такий платник зобов’язаний до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 % та перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку (293.8 ст. 293 ПКУ

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, він може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, подавши до контролюючого органу заяву не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. У такому разі у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника ПДВ  у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Отже, у разі якщо ФОП – платники єдиного податку першої-третьої груп в І кварталі 2020 року перевищили граничні обсяги доходу, що надавали їм право перебувати у відповідних групах (300 тис. грн. – перша група, 1,5 млн. грн. – друга група, 5 млн. грн. – третя група), вони повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 % та перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку за умови дотримання інших вимог, встановлених ПКУ для платників єдиного податку;

У разі якщо в І кварталі 2020 року ФОП – платники єдиного податку першої-третьої груп не перевищили граничні обсяги доходу, що надавали їм право перебувати у відповідних групах (300 тис. грн. – перша група, 1,5 млн. грн. – друга група, 5 млн. грн. – третя група), вони мають право перебувати в обраних групах платника єдиного податку, або відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 дотримуються нових річних граничних обсягів доходів (1 млн. грн. – перша група, 5 млн. грн. – друга група, 7 млн. грн. – третя група), які визначаються за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

 

Надсилання податкової звітності поштою

 Головне управління ДПС у Київській області нагадує що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) подається за вибором платника податків у один з таких  способів:

– особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Водночас, п. 49.4 ст. 49 ПКУ визначено, що платники податків, які належать до великих та середніх, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі.

Податкова звітність з податку на додану вартість всіма платниками цього податку подається в електронній формі.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), подаються до контролюючих органів в електронній формі платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Якщо податкова декларація надсилається поштою, платник зобов’язаний здійснити відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.
Згідно  з правилами надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, на поштовому відправленні зазначається поштова адреса в такій послідовності:

–  найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири;
–   найменування населеного пункту, району, області;

–  поштовий індекс;

– країна призначення.

Внутрішні поштові відправлення з позначкою «Звіт» (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки) подаються для пересилання лише з описом вкладення (п. 60 Правил).

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках, а працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

Проставлення календарного штемпеля не є обов’язковим для письмової кореспонденції, що оплачується з використанням відбитків маркувальних машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом, пересилається за договірними тарифами, якщо на відбитках та поштових відправленнях зазначено найменування оператора поштового зв’язку, дату та об’єкт поштового зв’язку місця приймання .

У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону – абз.1 п. 49.6 ст. 49 ПКУ.

Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ – п. 49.7 ст. 49 ПКУ.

 

Надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування можна через Електронний кабінет

 Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно  п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку І – ІІІ груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

З метою обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

До Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Зокрема, Заяву можна подати  засобами електронного зв’язку в електронній формі .

В Електронному кабінеті створена можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Зокрема, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом Заяву та Розрахунок за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання Заяви із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Додатково інформуємо, що наразі здійснюються заходи щодо доопрацювання програмного забезпечення в частині реалізації можливості в Електронному кабінеті створення та надсилання до відповідного органу ДПС Заяви.

 

За який період СГ надається акт звірки розрахунків за податками, зборами та ЄВ?

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів – це передбачено ст. 1 Закону України від 02.10.1996  № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393).

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше 15-ти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону
№ 393).

Таким чином, за письмовою заявою СГ, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Письмовий документ видається не пізніше 15-ти робочих днів з дня отримання заяви, в якій СГ зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

 

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Київській області у мережі Facebook за посиланням  www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

Підписатись на телеграм-канал ДПС https://t.me/tax_gov_ua