Я не літав в надзоряні країни,

А все державсь бездольної землі;

Боровся я за щастя для людини,

За світло в чорній млі.

П. Грабовський

11 вересня 2019 року українська спільнота відзначає 155-річчя від дня народження Павла Арсеновича Грабовського – талановитого українського поета, публіциста і критика, перекладача світової поезії з багатьох мов. Його  поезії притаманні пошуки шляхів визволення трудящих  від гноблення, самовіддане служіння світлим ідеалам свободи, добра, правди.  Своїм поетичним словом він слугував народу, пристрасно пропагував необхідність поширення освіти, піднесення національної  самосвідомості і людської гідності.

Прожив поет лише 38 років, 20 з яких провів у неволі – тюрмах, таборах і засланнях. Відірваний від рідного краю, фізично виснажений, доведений до відчаю, він зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу долю України. Поет став символом нескореності людського духу, взірцем відданості ідеалам справедливості та свободи.

За свою активну революційну діяльність П.Грабовський  неодноразово сидів у в’язниці, де багато часу приділяв літературній діяльності як одному із засобів боротьби проти існуючого ладу. Завдяки Павлу Арсеновичу українською мовою прозвучали поезії щонайменше з 27 літератур світу, твори понад 280 поетів, зокрема О. Пушкіна,  М. Лермонтова, В. Шекспіра, Р. Бернса та ін. Крім того, поет перекладав російські билини «Ілля Муромець», «Микула», «Святогор».

Видатний поет і незламний борець за свободу, великий мученик і страждалець за народ, непримиренний ворог усякого деспотизму і неволі, непохитний борець за правду і справедливість, полум’яний патріот України — Павло Грабовський був попередником багатьох тисяч українських письменників і культурних діячів, що в нелюдських муках та стражданнях гинули в російсько-більшовицьких північних концентраційних таборах та засланнях.

Україна була змістом його підневільного життя! Україна була головною, центральною темою його творчості! Україна була найбільшими його святощами! До неї він рвався всією своєю змученою душею, про неї він думав і день і ніч! Її болями болів, терпів за неї нелюдські муки і страждання, він її бачив у снах у всій її красі і в усій її лихій долі! Україна була для нього яскравим сонцем у вічній темряві сибірської полярної ночі! Людина надзвичайної енергії і незвичайної, подиву гідної моральної сили і непереможного духу, скута кайданами московської неволі, як гордий Прометей, до кінця випила гірку чашу неволі, мук і страждання, але не зломилась перед коронованим московським деспотом. До останніх днів свого безталанного життя Грабовський зберіг незвичайну силу свого величного Духа!

Роки заслання вкрай підірвали здоров’я поета, він дуже хворів.12 грудня 1902 року перестало битися серце Павла Грабовського. Пішла у вічність людина, яка стала символом нездоланності  людського духу і, як гострий осуд, згадуються слова І.Я.Франка, кинуті на адресу царського самодержавства: “Доконали людоїди ще одну молоду силу, понівечили гарний талант, що міг би був зробити чимало доброго серед своєї рідної суспільності…”

Доля  відміряла йому короткі роки життя, які він присвятив вірному служінню своєму народу. Та його полум’яне слово, жагуче бажання бачити свою країну вільною та щасливою, залишаються актуальними і дотепер.

В центральній районній бібліотеці для дорослих цьому визначному поету і полум’яному патріоту  присв’ячена тематична викладка літератури та пізнавальна бесіда «Шлях мученика, доля патріота».

Запрошуємо до бібліотеки для подальшого ознайомлення з життям і творчістю П.Грабовського.