Арсен Аваков: Один з регіональних центрів авіації МВС буде у Маріуполі

Про це сьогодні, 29 вересня, повідомив Міністр внутрішніх справ під час відкриття Центру безпеки громадян у Маріуполі.

«Наразі ми працюємо над великим вертолітним проектом. Він базується на новій системі взаємодії всіх служб МВС. Це сервіс і безпека для простих громадян. Це санітарна авіація, якої у нас на даний момент не існує, транспортування тяжкохворих, вивезення людей із зони надзвичайних ситуацій. Один з регіональних центрів системи авіаційної безпеки МВС буде розміщуватися у Маріуполі», – повідомив Арсен Аваков.

Він додав, що цього року підрозділи МВС вже отримають перші чотири вертольоти французької компанії «Airbus Helicopters».

«Протягом двох років ця система запрацює по всій країні. Серед основних завдань – охорона кордону, особливо морського, забезпечення спеціальних функцій пожежників, поліцейських і гвардії. Цей ступінь можливостей запрацює в Україні до кінця року. Донецька область теж в цьому переконається», – зазначив Міністр внутрішніх справ.

Нагадаємо, пілотів для системи авіаційної безпеки МВС будуть готувати у Кременчуцькому льотному коледжі.

 

У Маріуполі відкрили сучасний Центр безпеки громадян

Сьогодні, 29 вересня, у Маріуполі запрацював новий Центр безпеки громадян. Він розташований на вулиці Соборна, 98а, в п’яти кілометрах від лінії розмежування та обслуговуватиме п’ять населених пунктів. Центр об’єднав під одним дахом пожежно-рятувальну службу, поліцію та швидку допомогу.

На відкритті були присутні Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков та голова Держслужби з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін.

«Центр безпеки у Талаківці ми реалізуємо разом з обласною адміністрацією. Тут ми маємо говорити не про безпеку в контексті військових дій, а про сервіс та якість життя в регіоні. Тут знаходиться поліцейська станція, тут знаходяться рятувальники та медики та ми швидко вирішуватимемо проблеми громадян, що живуть в умовах наближеності до зони проведення ООС (операції Об’єднаних сил)», – повідомив Арсен Аваков.

До сфери обслуговування центру належать п’ять населених пунктів з понад 20 тисячами мешканців. Надалі він буде масштабований ще на два населені пункти. Центр укомплектований пожежним автомобілем, рятувальним обладнанням, пожежно-технічним спорядженням та всім необхідним майном.

«Щодня на чергування заступатимуть п’ять працівників. Загальна кількість особового складу – 21 особа», – додав Міністр внутрішніх справ.

Голова ДСНС зазначив, що ідея відкриття центрів безпеки виникла у 2015 році.

«Так, було важко, війна, але це не стало для нас на заваді у здійсненні реформ. І саме тут, у 5 км від лінії розмежування, ми говоримо про те, що рухаємося у правильному напрямку. Наша основна ідея – забезпечити населенню захист від надзвичайних ситуацій та будь-яких катастроф. Цей центр здатний виконувати такі завдання. Ми зменшимо час прибуття наших підрозділів до зони надзвичайної ситуації і підвищимо рівень захисту території і населення від небезпеки», – додав Микола Чечоткін.

Нагадаємо, реформа ДСНС стартувала у вересні 2016 року. Вона передбачає удосконалення системи реагування підрозділів Держслужби України з надзвичайних ситуацій, суттєве розширення мережі місцевих пожежних команд, а також залучення добровольців до забезпечення пожежної охорони. Кількість органів управління районного рівня відповідатиме кількості новостворених адміністративних районів. Частина пожежних депо та пожежної техніки ДСНС перейде територіальним громадам для організації власної пожежної охорони. Будуть також підсилені пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС районного рівня, а склад чергових караулів – доукомплектований до нормативної чисельності.

 

Асоціація Crossref допоможе українським науковим видавництвам покращувати знання та навички роботи з системою цифрових ідентифікаторів DOI

ля впровадження українського відкритого індексу наукового цитування МОН зацікавлене в тому, щоб українські наукові видавці активніше використовували системи цифрових ідентифікаторів Digital Object Identifier (DOI). Покращити обізнаність та навички видавництв у використанні DOI допоможе некомерційна асоціація видавців Crossref. Це передбачено у Меморандумі, що був підписаний між МОН та Crossref.

«Мабуть, зайвим буде багато розповідати про те, наскільки важливим зараз є для кожного вченого, щоб результати його досліджень були доступні і могли легко знаходитися іншими такими ж дослідниками в усьому світі. Ми проводимо низку реформ, щоб українська наука ставала більш відкритою та інтегрованою в міжнародну спільноту. Адже, на жаль, у спадок нам дісталася радянська закрита модель наукової комунікації. Сотні українських наукових журналів не включені в жодні міжнародні реферативні бази даних, мають дуже обмежену аудиторію і не здатні бути ефективним каналом для поширення інформації», – розказав під час підписання Меморандуму генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Він відзначив, що важливим кроком до більшої відкритості та полегшення обміну інформацією стало прийняття нового Порядку формування Переліку наукових фахових видань України. Окрім того, що він має низку якісно нових вимог до рецензування, складу редколегії, веб-сайту видання, він також вимагає від редакцій присвоювати кожному опублікованому матеріалу міжнародний цифровий ідентифікатор DOI. Його наявність робить наукову публікацію видимою для професійних пошукових систем, що полегшує її пошук науковцями з усього світу та дозволяє відстежувати її цитування.

В Україні послугами з присвоєння ідентифікатора DOI здебільшого користуються від агентства Crossref, яке додатково пропонує всім клієнтам безкоштовно долучитися до програми Cited-by. Вона допомагає видавцям з’ясувати, хто процитував публікації у їхньому журналі та підраховує кількість цих цитувань. Саме цією програмою Crossref вирішило скористатися МОН України, щоб запустити власний відкритий індекс наукового цитування.

«Зараз ми активно працюємо як над нормативним забезпеченням впровадження індексу, так і над створенням технічних можливостей. І в цьому процесі для нас важливою буде підтримка Crossref як розпорядника бази цитувань наукових публікацій з ідентифікатором DOI. Наприклад, зараз є певні технічні затримки з отриманням інформації з бази Crossref, ми хотіли б їх усунути», – відзначив Дмитро Чеберкус.

Представниця Crossref Рейчейл Ламмі запевнила, що МОН України отримає всю необхідну підтримку для забезпечення належного технічного рівня створення українського індексу цитування.

Сторони також домовилися провести спільні заходи для українських видавництв, редакторів, науковців, адміністраторів, бібліотекарів.

Нагадуємо, що МОН планує запустити відкритий український індекс наукового цитування до кінця року

.

Вища школа має отримати новий рівень підтримки, – Володимир Гройсман

ища школа України потребує нового рівня підтримки, і вона його отримає – по мірі зростання можливостей економіки і подолання існуючих економічних викликів, передусім війни та значного боргового навантаження. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи перспективи ухвалення у Верховній Раді законопроектів по освіті і, зокрема, по розвитку вищих навчальних закладів та наукових осередків.

«Вища школа має отримати новий рівень підтримки. Ми почали з середньої школи – там відбулося підвищення зарплат. Наступний крок – зробити те ж саме для викладачів вузів, – сказав Володимир Гройсман. – Я б хотів мати градацію справедливості. Але я обмежений у своїх можливостях. Тягне (кошти) війна і 400 млрд боргів. Якщо ми їх не віддамо, це призведе до дефолту, а отже, знецінення доходів кожної родини».

Глава Уряду наголосив, що зараз більшість його робочого часу припадає на пошук того балансу, який дозволить забезпечити ключові інтереси і цілі держави.

«Я шукаю, як збалансувати потреби, як відбити атаку популізму, як дозволити країні міцніти. Економіка почала зростати – 3,8%. Це непогано, адже в номіналі такий ріст – це мільярди гривень. А значить – нові робочі місця, податки… Будемо шукати можливості і робити кроки назустріч вам, викладачам і науковцям».

Глава Уряду наголосив, що справедливість – чи то в оплаті праці, чи то в іншій площині – це орієнтир і рушій будь-яких змін. І як би не було важко долати всі виклики на шляху перетворень, опускати руки і схиляти голови – не варто. «І я буду боротися, тому що я вірю в успіх нашої країни. Доля держави для мене важливіша за власне майбутнє», – наголосив Володимир Гройсман.