Новини
Дайджест новин Уряду 23.08.2018
Уряд України не приймав і ніколи не прийматиме рішень, які приведуть до позбавлення комунальних субсидій тих, хто реально потребує державної підтримки. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спілкування з працівниками локомотивного депо “Ковель”.
Глава Уряду відвідав підприємство в рамках робочої поїздки по Волинській області.
Відповідаючи на питання робітників, Прем’єр-міністр нагадав, що вчора, 22 серпня, Уряд схвалив ініціативу Міністерства соціальної політики про створення реєстру субсидіантів. І це рішення, зазначив Володимир Гройсман, направлене виключно на те, аби створити єдиний реєстр осіб, які насправді потребують допомоги. “Субсидії ми не забираємо. Ми хочемо дати їх тим, хто цього дійсно потребує, – сказав Володимир Гройсман. – І кожен випадок можна і треба розглядати окремо. Всі, хто реально потребують, – отримують субсидію. Це персональна підтримка громадянина. А якщо хтось порушує закон, займається шахрайством, то, скажіть, чого треба давати субсидію шахраю і забирати у порядної людини?”.
Боротьба з контрабандою на кордоні триває, вона приносить результати і буде продовжена, попри тиск і намагання перешкодити тим процесам, які започатковані в рамках урядової ініціативи «Україна без контрабанди». Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спілкування зі ЗМІ в Луцьку. Глава Уряду перебуває з робочою поїздкою на Волині.
«Я вийшов у публічну площину, оголосив війну контрабанді разом з ДФС, МВС, Нацполіцією – аби припинили ввезення товарів за контрабандними схемами. Боротьба розпочалась. Нам непросто, адже у цих структурах також є паршиві вівці, які сприяли схемам, – сказав Володимир Гройсман. – Я буду захищати керівництво митниці і ДФС, які розпочали реальну боротьбу з контрабандою».
Глава Уряду наголосив, що лише за липень обсяг надходжень по митниці збільшився на 6,2 млрд грн. Ці кошти потрапили в бюджет і були направлені на соціальні програми.
«Ми прикрили два найсильніші клани, які займались всіма потоками контрабанди в Україні, – зазначив Володимир Гройсман. – Це постійна боротьба, у якій ми маємо перемогти. Я зайняв цю позицію і буду її тримати. І дуже добре, що є такі керівники, як Продан (Мирослав Продан, керівник ДФС), який сказав, що буде виконувати це завдання як завдання честі, попри те, що на нього та його родичів вже тиснуть».
Глава Уряду також звернув увагу, що протягом місяця глава ДФС оприлюднить результати розслідувань фактів контрабанди лісу – з прізвищами і посадами. А наразі є доручення МВС та Держаудитслужбі всебічно сприяти розслідуванню, яке проходить силами НАБУ за фактами, наведеними Державною фіскальною службою щодо контрабанди інших товарів – передусім контейнерів бізнесменів Амінєва-Сердюка, які були заарештовані на Одеській митниці, а потім вкрадені.
«Є багато важливої інформації, про яку будемо говорити відкрито, – підкреслив Володимир Гройсман. – Я дав доручення і МВС, і Держаудитслужбі, і ДФС сприяти розслідуванню, яке буде проводити НАБУ. Подамо матеріали за результатами цього розслідування до Антикорупційного суду. Боремося за Україну».
Глава Уряду про День Державного Прапора: Це символ незламності духу, миру та економічного успіху
Державний Прапор України – це символ державності і незалежності, символ незламності духу та символ нашого права на демократію і вільний вибір. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час урочистої церемонії підняття державного прапора на площі перед будівлею Кабінету Міністрів. Церемонія стала частиною великої акції, в рамках якої український стяг провезли по чотирьох континентах і виставляли в урядових будівлях, громадських осередках, на площах великих і маленьких міст.
«У переддень свята Незалежності ми відзначаємо особливий день – День Державного Прапора України. Це символ нашої державності і незалежності, символ незламності духу і права на демократію та вільний вибір», – зазначив Володимир Гройсман.
Він наголосив, що саме під цим прапором ми захищаємо і стверджуємо незалежність.
«Хочу подякувати волонтерам всього світу, які провезли український прапор багатьма країнами, подякувати воїнам, які захищають нашу територіальну цілісність. Прапор має стати символом миру та економічного успіху, верховенства права, символом рівноправного члена ЄС та НАТО. Хочу подякувати кожному українцю, який тримає синьо-жовтий прапор у серці», – сказав Прем’єр-міністр.
Привітання Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Днем Державного Прапора України
Дорогі співвітчизники!
Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем Державного Прапора України!
Для нас, українців, синьо-жовтий стяг завжди був і є особливим символом не лише державності, а і споконвічної боротьби за неї. Мільйони наших співвітчизників йшли під цим прапором на смерть у прагненні здобути для України державну незалежність. Українська Народна Республіка та Українська Держава на початку ХХ століття обрали державним символом саме той стяг, який ми маємо нині. Українські дисиденти боролися з тоталітарним режимом, озброївшись саме синьо-жовтим прапором, кольори якого стали частиною нашої національної самосвідомості.
Під синьо-жовтим прапором наші воїни захищають Батьківщину від ворога на сході. Ми знаємо, яку лють викликає наш стяг у агресора, бо він нагадує їм про споконвічну незламність українського духу.
Сьогодні ми мусимо наповнити наш державний прапор реальним практичним змістом. Синьо-жовтий стяг в усьому світі має асоціюватися з успішною державою, якій вдалося провести реформи, модернізувати промисловість, лібералізувати економіку та бізнес-діяльність, утвердити беззастережне верховенство закону, створити гармонійне суспільство рівних громадян. У стратегічній перспективі синьо-жовтий стяг повинен стати прапором країни-члена Європейського Союзу та Північноатлантичного Альянсу.
Упевнений, що нам під силу зробити так, щоб наш прапор був відомим в усьому світі як символ передової держави, що посідає почесне місце серед розвинутих, відкритих і справедливих суспільств.
Зі святом!
З повагою
Прем’єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН
Ми забезпечили безперервний процес реалізації проектів Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, які впроваджуються за підтримки Європейського інвестиційного банку. Тепер попередню оплату робіт і послуг для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення можна здійснювати не лише в рамках поточного бюджетного періоду. Ми скасували відповідні обмеження. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, коментуючи схвалення відповідної урядової постанови.
«Проектні кошти перших двох траншів направлені на розбудову інфраструктури у п’яти регіонах (підконтрольних районах Донецької та Луганської областей, а також Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій областях). Зокрема, на відновлення та ремонт шкіл, дитячих садочків, лікарень, реабілітаційних центрів; забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, відновлення систем електро-, тепло- і водопостачання тощо. Зараз звертаємось до ЄІБ, щоб розширити у Програмі перелік областей і додати ті, де велика кількість внутрішньо переміщених осіб. В першу чергу для реалізації проектів із забезпечення житлом ВПО та підтримки соціальної інфраструктури – медичних та освітніх закладів», – зазначив Геннадій Зубко.
Нагадаємо, загальна вартість Надзвичайної кредитної програми, яка впроваджується за підтримки ЄІБ, – 200 млн євро.
У 2018 році розпочнеться реалізація 70 регіональних проектів за кошти Європейського Союзу в рамках Програми підтримки секторальної політики України. Це перші 70 регіональних стартапів, які перемогли в конкурсному відборі за 5 напрямками: інноваційна економіка та інвестиції, сільський розвиток, розвиток людського потенціалу, розвиток туризму, загальноукраїнська солідарність. Це ще один напрямок потужної держпідтримки розвитку громад та розбудови їхньої інфраструктури. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, коментуючи прийняття відповідного урядового розпорядження про затвердження проектів.
Він зазначив, що конкурсною комісією, сформованою за участі представників різних міністерств, народних депутатів та громадськості, всього було допущено до розгляду 507 проектів майже зі всіх регіонів України.
Так, серед 70 проектів-переможців найбільше проектів по Львівській області – 12 проектів; Хмельницькій – 10; по 1 проекту у Миколаївській, Донецькій, Рівненській, Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Луганській областях, МОН – 9 проектів, по 1 проекту у Мінагрополітики і Мінрегіону. Загальна сума фінансування – понад 600 млн грн.
За напрямками перемогли:
- інноваційна економіка та інвестиції – 17 проектів;
- сільський розвиток – 11 проектів;
- розвиток людського потенціалу – 18 проектів;
- розвиток туризму – 16 проектів;
- загальноукраїнська солідарність – 8 проектів.
«Найбільш креативні і інноваційні стартапи – створення інноваційного кластеру «Регіональний інноваційний HUB» (Миколаївська обл.); створення Карпатської мережі регіонального розвитку (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька обл.); будівництво радіотелевізійної передаючої станції в Попаснянському районі на Луганщині; розвиток сільського підприємництва та інфраструктури агротуристичного кластера «ГорбоГори» (Львівська обл.); розбудова спортивно-культурного простору на набережній р.Тетерів у місті Житомир», – повідомив Геннадій Зубко.
Нагадаємо, у 2016 році було підписано Угоду №1 між Урядом України та Європейською Комісією, що діє від імені Євросоюзу, до Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України (ENPI/2013/024-517) – від 27 листопада 2014 року. В рамках цієї Додаткової угоди передбачається фінансова підтримка соціальної, економічної та територіальної згуртованості України і підвищення добробуту громадян по всій країні і цілей, які визначені в Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року.
В Україні вперше створять центри підтримки інклюзивної освіти – Уряд прийняв відповідну постанову
Уряд визначив, як будуть створені та працюватимуть центри ресурсної підтримки інклюзивної освіти в Україні. Відповідну постанову прийнято під час засідання Кабінету Міністрів.
Такі центри з’являться в Україні вперше. Вони забезпечуватимуть навчання вчителів шкіл та фахівців Інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), підвищення їх кваліфікації.
Окрім цього, установи проводитимуть аналітичну роботу. Так, вони визначатимуть, як впливає раннє втручання на розвиток дитини з особливими освітніми потребами, як визначити кращу програму розвитку для дитини тощо.
Враховувати будуть також побажання батьків. Наприклад, щодо вибору місця та форми навчання.
Центри будуть розміщені у кожній області на базі Інститутів післядипломної освіти. Їхня підтримка буде доступною впродовж усього року.
«Створення подібних центрів безперечно сприятиме підвищенню якості інклюзивного навчання. Ми чудово розуміємо, що підтримка в інклюзії потрібна не лише дітям та батькам, але й педагогам», – наголосила генеральний директор директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Лариса Самсонова.
Вона додала, що центри підтримки будуть збирати інформацію щодо стану інклюзивної освіти, розроблюватимуть програми підвищення кваліфікації для педагогів ІРЦ тощо.
«Центри надаватимуть консультативно-методичну допомогу, крім ІРЦ, ще й іншим установам: соціального захисту населення, закладам охорони здоров’я, посадовим особам облдержадміністрацій, представникам органів місцевого самоврядування та громадським об’єднанням, а також батькам чи законним представникам дітей», – зауважила очільниця директорату.
Крім цього, фахівці центру проводитимуть різноманітні семінари та тренінги не тільки для педагогів, але й для громадськості. За словами Лариси Самсонової, така просвітницька робота центрів сприятиме підвищенню толерантності у суспільства до людей з інвалідністю.
Нагадаємо, що МОН закупить сучасні тести, що допоможуть складати кращі програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами. Таке рішення також прийняте на засіданні Уряду.
Український інститут національної пам’яті підготував історичні матеріли до Дня Незалежності
До 24 серпня Інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали, які розкривають, зокрема, значення Української революції 1917-1921 років для проголошення Україною Незалежності у 1991 році.
На початку ХХ століття, в часи Української революції 1917-1921 років, українці змогли відродити державність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України вона була відновлена. Нині, в умовах агресії з боку Росії, Україна продовжує відстоювати власну свободу та цілісність держави.
«Українська держава успадкувала традиції державотворення від Русі, Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, Козацької держави, української державності початку ХХ століття. Проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року стало логічним завершенням процесу українського державотворення», – вважає заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.
В часи Української революції 1917-1921 років українці відродили державність – утвердили державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), створили боєздатне військо, отримали визнання світової спільноти. Лише зовнішня агресія та внутрішні протиріччя не дали можливості зберегти цю державу.
Відзначаючи 27-річчя від дня прийняття Акта проголошення незалежності України, ми паралельно маємо говорити про 100-річчя відродження української державності, – наголошують в Інституті.
Імпульс до свободи та незалежності, який дала Українська революція, змусив більшовиків піти на поступки і погодитися на створення квазідержави УСРР, яка мала обмежену міжнародну правосуб’єктність та власні кордони. Однак весь цей час тривала боротьба за справжню незалежність України – як збройними (1920-1950-ті), так і ненасильницькими методами (1960-1980-ті).
Україна у ХХ столітті кілька разів втрачала державність. Унаслідок російської окупації після революції 1917–1921 років злочинні тоталітарні режими – комуністичний і нацистський – забрали мільйони життів українців у роки Голодомору, Голокосту, політичного терору, депортацій та війн. Зовнішня агресія не зупинила боротьби українців за право мати власну незалежну і соборну державу. Ця боротьба триває і нині, коли українці змушені захищати від російської агресії територіальну цілісність та суверенність України.
Проголошення Незалежності України 1991 року відіграло вирішальну роль у розвалі СРСР і остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної імперії.
Сьогодні незалежність України – головна перепона для російського імперіалізму й запорука вільного розвитку держав і народів Європи.
27 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та захищати свободу.
Про становлення державності та боротьбу за незалежність України можна прочитати детальніше в інформаційних матеріалах Українського інституту національної пам’яті.
Символ твоєї свободи: У столиці відкрили виставку про тризуб
Під знаком тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х.
«Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України» – так називається виставка, яку 23 серпня у центрі Києва відкрили Український інститут національної пам’яті та видавництво «Родовід».
Сто років тому, у 1918 році, власницький знак із монет часів князя Володимира Великого ліг в основу зображення герба та печатки Української Народної Республіки. Упродовж усього XX ст. тризуб надихав митців на створення його художніх інтерпретацій. Виставка присвячена роботам Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна, Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та інших. Виставка дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення.
«Тризуб став одним із головних атрибутів незалежної Української держави поруч із синьо-жовтим прапором та гімном «Ще не вмерла…». Використовувати тризуб в СРСР було заборонено, винуватців жорстоко карали. Він став символом боротьби за незалежність України та важливим маркером української національної ідентичності», – наголосила перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.
У відкритті також взяли участь Генеральний секретар Світового конґресу українців Стефан Романів, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко, заступник головного редактора видавництва «Родовід» Богдан Завітій, графік, співавтор Малого державного герба України Олексій Кохан, а також директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.
Тризуб як універсальний символ давно став знаковим для українців усього світу. «Ця виставка – це є частина процесу українізації, тому Світовий конґрес українців хоче подякувати Інституту національної пам’яті. Ви робите величезну справу. Символіка – це дуже важлива річ. Протягом нашої історії будувалася держава, українці воювали за цю державу і продовжують відстоювати її незалежність на сході. І сьогодні всі українці об’єднуються навколо цієї символіки, яка нам говорить, що українська незалежна соборна держава відбулася, і це уже назавжди. Ця символіка об’єднує українців усього світу, бо де є українська кров – там є український народ, і це для нас святе», – зазначив Генеральний секретар Світового конґресу українців Стефан Романів.
Тризуб як геральдичний знак справді вражає своєю простотою і універсальністю. «Що означає тризуб – досі достеменно невідомо, жодне з його тлумачень не є остаточним і переконливим. Але Державний герб не конче мусить щось означати. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський у статті «Український Державний герб» наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення тризуба символом УНР. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне, стародавній. – Тризуб фактично легітимізує історичний зв’язок модерної України із Руссю. І цього цілком досить», – вважає співавтор виставки, заступник головного редактора видавництва «Родовід» Богдан Завітій.
Символічно, що відкриття виставки збіглося з роковинами підписання сумнозвісного пакту Ріббентропа-Молотова, який у Європі відзначають як день пам’яті жертв тоталітарних та авторитарних режимів.
«Попри всю контраверсійність цієї дати, є певний символізм по цьому дню. Бо і синьо-жовтий прапор, і золотий тризуб, і українська мова, і сам факт існування українців – це було те, що так муляло око й одному, й іншому диктатору. І обидва режими прагнули знищити Україну як явище. Тому дуже символічно, що ця виставка відкривається саме в переддень Дня незалежності і ми бачимо, як наші воїни з прапором на шевроні і з тризубом на кашкеті відстоюють нашу з вами свободу», – наголосила на відкритті виставки Аліна Шпак.
На важливості збереження історичної пам’яті і поширення інформації про неї в усьому світі наголосила і народний депутат, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко.
«Ми на своїй землі боремося і ми переможемо, бо ми відстоюємо християнські цінності. І ми в українському Парламенті докладаємо зусиль, щоб комунізм, так само, як і нацизм, був засуджений. Цьому сприяють і прийняті раніше закони про декомунізацію, завдяки яким було перейменовано вулиці, назви міст, знято пам’ятники комуністичним вождям. Зараз ми підтримуємо інформаційну кампанію до 85-річчя Голодомору, щоб іще більше країн визнало цей злочин більшовиків актом геноциду. Щоб вони зрозуміли, що між сталінським і путінським режимом практично немає різниці», – наголосила вона.
Фінансування виплати пенсій за серпень завершено
Пенсійним фондом України 23 серпня повністю за графіком завершено фінансування пенсійних виплат.
У серпні на виплату пенсій спрямовано 29,7 млрд гривень.
Фінансування пенсій вересня місяця розпочнеться 3 вересня, а виплата з 4 вересня згідно з встановленим графіком.
З повагою
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю
Секретаріату Кабінету Міністрів України