НовиниНовини КиївщиниНовини Обухівщини
Дайджест новин Уряду
Заслуговує на велике пошанування допомога медиків академії бійцям, які чинять опір російській агресії на Сході України. Багато практик, які застосовуються установами Національної академії медичних наук є передовими для всього світу. Про це сказав Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко на урочистих зборах до 25-ї річниці заснування Національної академії медичних наук України.
В’ячеслав Криленко від всього українського Уряду та від Прем’єр-міністра особисто привітав науковців з ювілеєм Національної академії медичних наук, побажав успіхів і наголосив, що завдання Уряду – збільшувати фінансування Національної академії медичних наук, бюджет якої цього року становить приблизно 2,5 млрд гривень.
«Ми працюємо в дуже тісній взаємодії із Президентом академії Віталієм Цимбалюком і з багатьма керівниками інститутів і установ Національної академії медичних наук і будемо надалі робити все для того, щоб підтримка з боку Уряду була ще більш відчутною. Спасибі вам за вашу подвижницьку працю!» – сказав В’ячеслав Кириленко.
Довідково
Нині в складі НАМН України діє 36 науково-дослідних інститутів по всій країні. За 25 років медики Академії здійснили понад 1,6 млн операцій, врятувавши життя сотням тисяч українців. 2700 поранених українських бійців отримали і отримують високоспеціалізовану допомогу в клініках НАМН.
Павло Розенко взяв участь у відкритті Центру арабських досліджень
24 квітня Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко взяв участь в урочистому відкритті Центру арабських досліджень в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
«Заснування Центру є важливим у контексті зростання інтересу в Україні до Арабського світу, історії та культури його народів. Центр всебічно сприятиме дослідженню арабської тематики, робитиме вагомий внесок у підготовку фахівців з вивчення мови, дослідження проблематики арабського світу та України, здатних працювати над питаннями розвитку перспективних напрямів співпраці», – сказав Павло Розенко.
Він висловив переконання, що Центр буде існувати не лише на папері, а активно сприятиме розвитку і поглибленню міжкультурного діалогу між Сходом і Заходом, розвитку дружніх відносин між Україною та країнами Арабського світу, а також налагодженню тісних міждержавних контактів.
Віце-прем’єр-міністр також наголосив на готовності України до поглиблення співпраці з країнами Арабського світу в економічній, торговельній, промисловій, енергетичній, сільськогосподарській, інвестиційній, культурно-гуманітарній та інших сферах.
За півтора роки в Україні створено 367 опорних шкіл, – Геннадій Зубко
Реформа децентралізації показує наочний результат, зокрема і в сфері освіти. Сьогодні ми маємо декілька основних блоків завдань. Це розбудова мережі опорних шкіл, запровадження з 1 вересня у всіх школах Нової української школи з одночасною розбудовою Нового освітнього простору та інклюзивне навчання. Серед завдань також забезпечення шкіл новим обладнанням, автобусами, будівництво інфраструктури навколо опорних шкіл тощо. Про це сказав під час селекторної наради щодо реформування освіти в умовах децентралізації Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
«На сьогодні в Україні створено 504 опорні школи, до яких доєднано 970 філій. Порівнюючи з 2016 роком, коли їх було 137, за півтора роки ми створили 367 опорних шкіл. У цьому процесі є області-лідери — найбільше опорних шкіл у Кіровоградській (66), Львівській (44), Житомирській (36), Київській (34) та Чернігівській (30) областях», — наголосив Геннадій Зубко.
Віце-прем’єр-міністр підкреслив, що питання створення опорних шкіл в ОТГ також є пріоритетним. Створено 208 опорних шкіл в ОТГ, до яких доєднано 390 філій. Серед областей-лідерів щодо створення опорних шкіл саме в громадах: Житомирська (27 ОШ в ОТГ), Чернігівська (19 ОШ в ОТГ), Тернопільська (17 ОШ в ОТГ), Волинська (16 ОШ в ОТГ).
«Аутсайдером є Закарпатська область, де не створено жодної опорної школи. Дуже повільно йде процес у Івано-Франківській, Миколаївській, Черкаській областях – тут всього 6-7 опорних шкіл на область. Тому я ще раз звертаюсь до громад і наголошую на конкретних KPi щодо впровадження опорних шкіл. Це якість освіти і результати ЗНО в першу чергу дітей, які проживають у ваших громадах», — підкреслив Геннадій Зубко.
Зі 115 проектів з розбудови НОП, наразі по Україні реалізовано 60. Це не просто яскравий дизайн, мурали на фасадах шкіл та розфарбовані стіни – це необхідна освітня екосистема! Школа перестає бути «дисциплінарним» простором, школа стає простором розвитку та взаємодії. І саме на цю ціль працюють Стандарти, які розроблені Мінрегіоном для типових проектів з Нового освітнього простору. Опорна школа повинна бути однаково якісно надавати освіту як в місті, так і в сільській місцевості.
Окремий напрямок – впровадження Нової української школи (НУШ). За словами урядовця, Нова українська школа з новим обладнанням, матеріалами, підходами, можливостями і методиками має створюватись в абсолютно новій інфраструктурі. Це не тільки нові спортивні зали, учбові майстерні або спортивні майданчики навколо, це – в першу чергу, середовище, яке повинно змінити менталітет дітей, які там навчаються. «Наголошую, Нова українська школа дасть свій максимальний ефект лише із розбудовою Нового освітнього простору. Впровадження НУШ без НОП не можливе», — підкреслив Геннадій Зубко.
Міністерство у справах ветеранів має опікуватися усіма питаннями, які стосуються учасників бойових дій: від надання психологічної та соціальної допомоги до створення робочих місць. Про це заявив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко на міжнародній конференції «VETS: світові практики інтеграції ветеранів до мирного життя».
«Питання створення відповідного міністерства вже давно назріло, але жодним чином ми не можемо допустити створення міністерства ветеранів у тому статусі, який мала Держслужба ветеранів. Адже просто зміна вивіски – це неефективно. Ми маємо створити міністерство, яке б об’єднало функціонал всіх міністерств, яке б реально опікувалося проблемами ветеранів в усіх площинах – від надання психологічної і соціальної допомоги, до створення системи профорієнтації та робочих місць тощо», – сказав він.
Павло Розенко нагадав, що за останні роки Уряд децентралізував та суттєво спростив процедуру отримання статусу учасника АТО та збільшив розміри соціальних допомог. «Ми суттєво скоротили процедуру отримання статусу учасника АТО. Ми децентралізували цей процес, – сказав Віце-прем’єр-міністр, зазначивши, що на сьогодні вже понад 340 тисяч бійців отримали статус учасника АТО і мають право на отримання належних пільг. – Розмір соціальної допомоги сьогодні зріс більш ніж удвічі і зараз складає понад 1 млн 300 тис. грн на кожного загиблого. Ми встановили відповідні виплати, в тому числі й людям, які отримали інвалідність. Розміри допомоги, які ми ввели у 2014-2015 році, зараз проіндексовані і по першій групі інвалідності така допомога складає понад 700 тис. грн, по другій групі – практично 530 тис. грн, а по третій – 440 тис. грн”.
Віце-прем’єр-міністр також повідомив, що більше тисячі учасників АТО забезпечені протезуванням та технічними або іншими засобами реабілітації. “На сьогодні ми вже можемо сказати, що понад тисячу бійців отримали високоякісну допомогу в напрямку протезування, забезпечення протезуванням або технічними та іншими засобами реабілітації”, – заявив Павло Розенко. Він наголосив, що держава на 100% гарантує надання протезування в Україні, а також надає допомогу для протезування за кордоном.
Що робити, якщо я поїхав в інше місто і захворів? Відповідаємо на питання про роботу лікаря з липня
Уже понад півтора мільйона українців обрали своїх лікарів – терапевтів, педіатрів чи сімейних лікарів. Це означає, що уже з липня НСЗУ направлятиме кошти за їх обслуговування у конкретні медзаклади. Водночас, вибір свого лікаря – це не лише новий принцип оплати медичних послуг, а й культура взаємодії лікаря і пацієнта, сервісні вимоги до медзакладів.
Сьогодні відповідаємо, чи буде лікар їздити на виклики додому, до кого звертатись, якщо захворіли у іншому місті, що робити, якщо ваш лікар пішов у відпустку, на лікарняний чи змінив місце роботи.
Чи залишаться виклики сімейного лікаря додому
Так, виклик додому сімейного лікаря, терапевта та педіатра входить до переліку послуг, які надаються на первинній ланці. Кожен лікар зможе виїжджати до своїх пацієнтів. Щоби вирішити, чи потрібно їхати на виклик, лікар поспілкується з пацієнтом телефоном і вирішить чи справді треба їхати, чи достатньо буде консультації телефоном, чи пацієнт зможе сам приїхати до амбулаторії. Чи буде лікар виїжджати додому – залежить від стану пацієнта, а не від того, як далеко він знаходиться від лікаря.
Що робити, якщо мій лікар змінив місце роботи
Заклад, у якому ви підписали декларацію, зобов’язаний вас повідомити про зміну роботи вашого лікаря заздалегідь. Надалі ви вирішуєте – чи підписати декларацію з іншим лікарем у цьому медзакладі, чи продовжити обслуговуватися у вашого лікаря, проте в іншому місці. Якщо у вас будуть проблеми з пошуком нового лікаря, зверніться до місцевого департаменту/управління охорони здоров’я і вам допоможуть.
Що робити, якщо мій лікар пішов у відпустку або на лікарняний
У такому разі адміністрація медзакладу, в якому працює ваш лікар, визначить іншого фахівця, який у цей період замінятиме вашого лікаря.
Що робити, якщо я поїхав в інше місто і захворів
Якщо ви поїхали в інше місто, і там щось сталося, то працює невідкладна допомога. Зверніться до найближчого закладу з надання первинної медичної допомоги. Підписувати декларацію для одноразового звернення потреби немає.
Як записатися на прийом до мого лікаря
Записатись до лікаря можна буде особисто, телефоном, електронною поштою чи іншими доступними засобами. Якщо змінився номер телефону, адреса електронної пошти тощо – пацієнти мають бути проінформовані.
Докладніше: Порядок надання первинної медичної допомоги
Відповіді на інші поширені питання про вибір лікаря:
- Чому для підписання декларації бланки не потрібні
- Чи можна підписати декларації з кількома лікарями
- Як обрати лікаря, якщо немає паспорта
- Що робити, якщо у медзакладі відмовили у підписанні декларації
- Як підписати декларацію дитині
На виконання Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки Кабінетом Міністрів схвалено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання жорстокому поводженню з дітьми, виникненню безпосередньої загрози їхньому життю або здоров’ю та подолання цих явищ”.
За період незалежності України із 1991 року по 2015-й чисельність дітей зменшилась на 4947,6 тис. осіб, а їхня питома вага у загальній чисельності населення скоротилася з 25,6 % до 17,9 %. На початок 2016 р. чисельність дітей віком до 18 років в Україні становила 7 614 006 осіб (без врахування даних населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя).
Значний вплив на зменшення чисельності дитячого контингенту має смертність дітей віком до 1 року, яка є одним із найчутливіших індикаторів ступеня соціально-економічного розвитку суспільства. Це індикатор, зокрема, рівня освіти та культури, стану навколишнього середовища, ефективності заходів щодо формування основ здорового способу життя, рівня доступності та якості медичної допомоги, розподілу соціальних і матеріальних благ у суспільстві, а головне – рівня відповідальності батьків за життя, виховання та розвиток дітей. У 2015 році рівень смертності дітей у віці до 1 року становив 7,9 % на 1 000 дітей народжених живими.
Особливе занепокоєння викликає смертність дітей від зовнішніх причин, тобто від причин, які можна усунути за умови якісного догляду і піклування у сім’ї. Зовнішні причини посідають третє місце в структурі смертності дітей віком до 1 року, призводячи до 6 % смертельних випадків. Серед таких причин переважають нещасні випадки із загрозою диханню – 63,6 % від усіх зовнішніх причин.
Також актуальною проблемою є те, що із понад 100 тис. дітей, які проживають у закладах інституційного догляду та виховання дітей, лише близько 8 % – це діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а решта мають батьків. Крім того, тільки 17 % дітей-вихованців згаданих закладів мають інвалідність.
Вищенаведені дані свідчать про важливість формування відповідального батьківства та належного виконання посадовими особами у сфері охорони дитинства своїх обов’язків.
З огляду на вищевикладене законопроектом передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Сімейного кодексу України, низки законів України щодо посилення адміністративної та кримінальної відповідальності батьків шляхом збільшення штрафних санкцій, введення за невиконання батьківських обов’язків таких санкцій, як громадські роботи та проходження корекційних програм; позбавлення батьківських прав за залишення дитини без піклування в закладі інституційного догляду; а також стосовно встановлення повноважень державних органів влади та органів місцевого самоврядування щодо організації невідкладних заходів надання допомоги дітям у разі виникнення безпосередньої загрози їх життю або здоров’ю.
Отже, очікується, що реалізація закону сприятиме організації безпечного середовища для зростання та розвитку дітей.
Уряд схвалив проект Закону України «Про Антикорупційну стратегію на 2018-2020 роки»
Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України «Про Антикорупційну стратегію на 2018-2020 роки». Законопроект розроблений Національним агентством з питань запобігання корупції з метою визначення комплексу заходів, спрямованих на зменшення рівня корупції в Україні та подальше просування антикорупційних ініціатив у державі.
Підготовлений на основі аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої Антикорупційної стратегії, проект Закону спрямований на досягнення таких результатів:
1) забезпечення здійснення результативної антикорупційної політики шляхом удосконалення правового регулювання питань запобігання, виявлення та протидії корупції, виявлення та усунення причин та умов, що сприяють її проявам, формування в суспільстві нетерпимого ставлення до корупції в усіх сферах суспільного життя та у приватному секторі;
2) підвищення рівня прозорості в діяльності представницьких органів, посилення фінансової дисципліни політичних партій, дотримання встановленого порядку отримання внесків від фізичних та юридичних осіб, запровадження електронної системи звітності політичних партій;
3) проведення необхідних антикорупційних заходів в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, забезпечення прозорості в їх діяльності та істотне зниження рівня їх корумпованості;
4) завершення реформування судової влади та органів кримінальної юстиції в Україні, забезпечення доброчесної поведінки прокурорів, істотне зниження рівня корупції в діяльності органів прокуратури та усунення корупційних ризиків у судочинстві;
5) протидія корупції в процесі приватизації та управлінні публічними ресурсами;
6) усунення корупційних передумов ведення бізнесу, формування сприятливого для відмови від корупційної практики бізнес-клімату та нетолерантного ставлення бізнесу до корупції;
7) посилення системи виявлення та розслідування корупційних злочинів і пов’язаних з корупцією правопорушень, конфіскації майна, яке було предметом або доходом від злочинної діяльності, повернення конфіскованих доходів, здобутих злочинним шляхом, із-за кордону, забезпечення невідворотності притягнення до відповідальності осіб, що вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
8) формування в суспільстві атмосфери нетерпимості до проявів корупції, формування у населення довіри до антикорупційної політики держави і позитивного ставлення до викривачів, а також системне залучення державою активної частини населення, громадських об’єднань, представників бізнесу до антикорупційних заходів.
При цьому визначення заходів для досягнення кожного із окреслених результатів здійснювалося з обов’язковим врахуванням рекомендацій, наданих Групою держав проти корупції (GRECO) за результатами четвертого раунду оцінювання України, а також рекомендацій, наданих Україні в рамках моніторингу Стамбульського плану дій для країн Антикорупційної мережі країн ОЕСР.
Під час підготовки законопроекту Національне агентство використовувало аналіз ефективності попередньої Антикорупційної стратегії з урахуванням пропозицій заінтересованих органів, громадських організацій і провідних національних та міжнародних експертів, соціологічних і аналітичних досліджень з вивчення ситуації щодо корупції, статистичних спостережень, практики застосування антикорупційного законодавства, оцінки рівня імплементації міжнародних стандартів у сфері антикорупційної політики.
Після прийняття Антикорупційної стратегії Верховною Радою України, у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом Уряд затвердить Державну програму щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2018-2020 роки.
Як повідомлялось, законопроект розроблений Національним агентством на виконання вимог статті 18 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 3 розділу І «Формування та реалізація державної антикорупційної політики» додатка 2 до Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265.
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час засідання Уряду представив Державну програму підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року.
На початку виступу Володимир Омелян наголосив, що одним із ключових пріоритетів діяльності Уряду є відновлення автошляхів: «Я дякую Прем’єр-міністру за активну підтримку Міністерства інфраструктури та Укравтодору в цьому процесі. Водночас хочу наголосити, що якісні дороги не є запорукою безпеки на них. Адже коли дорожнє покриття поганої якості, водії змушені знижувати швидкість. Не секрет, що наслідками таких поїздок є погіршення технічного стану автотранспорту та втрата часу. Але відремонтовані дороги дозволяють їхати швидко, часто – із значним перевищенням встановленого швидкісного режиму. Наслідки в таких випадках набагато страшніші – травмування чи навіть втрати людських життів. Сьогодні ми говоримо про те, що ці два процеси мають йти паралельно – відновлення доріг та підвищення їх безпеки».
За словами Міністра інфраструктури, в результаті дорожньо-транспортних пригод в Україні щодня гине близько 11 людей – вдвічі більше людей, ніж в країнах Європейського Союзу, а більшість ДТП з тяжкими наслідками виникає через перевищення швидкості, необлаштованість пішохідних переходів, небезпечність перехресть, керування у стані алкогольного сп’яніння.
Володимир Омелян наголосив, що основною метою Державної програми є: зниження рівня смертності внаслідок дорожньо-транспортних пригод щонайменше на 30 % до 2020 року; зниження ступеня тяжкості наслідків дорожньо-транспортних пригод для учасників дорожнього руху; зменшення соціально-економічних втрат від дорожньо-транспортного травматизму; запровадження ефективної системи управління безпекою дорожнього руху для забезпечення захисту життя та здоров’я населення.
Змістом Державної програми заплановано заходи в 4 ключових сферах – 4Е: інфраструктура (Engineering), просвіта (Education), нагляд і контроль (Enforcement), невідкладна допомога (Emergency).
- Міністр інфраструктури анонсував, що Державною програмою найбільше коштів виділяється на інфраструктуру безпеки, зокрема: 1,16 млрд гривень на 500 кільцевих розв’язок; 930 млн – на 500 острівців на в’їздах до населених пунктів; 1,16 млрд гривень – на безпечні пішохідні переходи (6432 одиниці); 150 млн гривень – на 1500 пішохідних переходів з освітлювальними панелями; 259 млн гривень – на ліквідацію 109 місць концентрації ДТП; 435 млн гривень – на 258 км нового бар’єрного огородження і 60 млн гривень на 15000 нових дорожніх знаків.
«В Державній програмі передбачені освітні та просвітницькі заходи. Раніше соціальна реклама була уривчаста, фрагментарна, і немасштабна та не мала належного соціального ефекту. Міжнародний досвід свідчить, що реклама повинна йти скоординовано різними каналами, і має бути масована, переконлива і наполеглива – на кшталт того, яку рекламу ми бачимо. Найближчими часом буде розроблено понад десяток таких масованих кампаній – безпека руху і безпечна поведінка буде у всіх на вустах і в думках. Ключові меседжі – розумна швидкість, ремені безпеки, відмова від поєднання алкоголю і керування автомобілем та обов’язкове використання дитячих автокрісел безпеки», – наголосив Володимир Омелян.
Серед основних заходів, спрямованих на підвищення ефективності державного нагляду та контролю, Державною програмою передбачено наступне: система автофіксації порушень ПДР; камери автофіксації порушень ПДР на автодорогах державного значення; мобільні прилади контролю швидкості в патрульних автомобілях; придбання алкотестерів; контроль безпеки комерційних перевезень. Загальний обсяг фінансування – понад 1,3 млрд гривень.
Важливе місце у Державній програмі займають заходи невідкладної допомоги, на які планується виділити 1,8 млрд гривень.
Володимир Омелян наголосив, що для належного забезпечення координації з використанням міжнародного досвіду у сфері безпеки дорожнього руху необхідно: забезпечити ефективну роботу Координаційної ради з питань безпеки руху під головуванням Прем’єр-міністра України; навчити фахівців органів державної влади України міжнародному професійному обміні та навчанні; залучити Громадські організації та міжнародних партнерів у втілення заходів Програми.
Для належного та ефективного забезпечення якості та прозорості реалізації Державної програми необхідно проводити: регулярні круглі столи за кожною групою заходів в Міністерстві інфраструктури України; закупівлю робіт та послуг через Prozorro; застосувати настанови та методичні рекомендації з інфраструктурних заходів – Мінінфраструктури, Укравтодору та ДерждорНДІ; залучати громадські організації та ЗМІ до висвітлення підготовки й проведення тендерів тощо.
Також необхідно вживати дієвих заходів з моніторингу та оцінки, а саме здійснювати: збір та оприлюднення даних про кожне ДТП з потерпілими відповідно до європейського стандарту CADaS; проведення досліджень для виявлення показників (індикаторів) безпеки дорожнього руху; звіти керівників державних органів на засіданнях Координаційної ради; моніторинг публікацій у ЗМІ та скарг від громадян.
«Будь-яка державна програма – це лише план. Наскільки повно і якісно цей план буде реалізований – залежить від нас з вами, а також багатьох чинників, зокрема, результативної роботи всіх центральних органів виконавчої влади та громадськості. Збереження людського життя – це основна ціль, на досягнення якої мають спрямовуватись всі наші зусилля. І я переконаний, що ми її досягнемо», – додав очільник Міністерства інфраструктури України.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив керівництву ПАТ «Укрзалізниця» в щотижневому режимі звітувати про ситуацію із забезпеченням транзиту вантажів та внутрішніми перевезеннями з метою оперативного вирішення будь-яких проблем на залізничному транспорті. Про це Глава Уряду сказав під час засідання Уряду.
«Якщо залізниця не буде здатна забезпечити логістику, це буде тромбом для економіки. Треба забезпечити транзит, перевезення товарів. Ми зняли проблему розподілення вагонів. Тепер треба вирішувати проблему тяги», – сказав Глава Уряду.
Він також звернув увагу, що контроль пасажирських перевезень також на часі.
«Буде корисно, якщо менеджмент «Укрзалізниці» буде їздити пасажирськими потягами і дивитися, що там відбувається. Особливо в нічних поїздах. Це буде корисно», – зазначив Володимир Гройсман.
Під час засідання Уряду виконувач обов’язків голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов представив результати роботи державної компанії в 1 кварталі поточного року. За підсумками трьох місяців зафіксовані позитивні зміни в роботі, збільшення фінансових показників, показників створення робочих місць та капітальних вкладень.
Зростання економіки та виробництва продукції в Україні потребує подальшого розвитку логістичних можливостей – оновлення доріг та залізниці. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Уряду.
Він наголосив, що в контексті будівництва доріг окремої уваги набуває питання безпеки доріг. За статистикою, сказав Прем’єр-міністр, в Україні щодня в ДТП гинуть близько 11 людей.
«Для нас важливо реально протидіяти і покращувати ситуацію на дорогах. Ми виділили 2,6 млрд грн на ці цілі. Ми маємо 11 смертей щоденно на дорогах – це катастрофічні втрати. Ми маємо десятки тисяч ДТП. Тож разом з планами з будівництва доріг ми приділяємо увагу безпеці», – сказав Глава Уряду.
Він нагадав, що цього року в Україні буде реалізована державна програма безпеки на дорогах, яка передбачає цілу низку заходів – від будівництва безпечних переходів та острівців безпеки до встановлення 15 тис. нових знаків, більш ретельного контролю стану здоров’я водіїв.
“Зрозуміло, що втрати будуть, але ми можемо їх мінімізувати”, – додав Прем’єр-міністр.
Глава Уряду також звернув увагу, що питання безпеки дорожнього руху має бути справою не тільки центральної влади, а й місцевої. «Кошти (на проведення заходів безпеки руху) є, треба їх використати максимально раціонально, аби люди відчули зміни в ситуації на дорогах. Будемо просити також народних депутатів взяти в цьому процесі участь», – сказав Володимир Гройсман.
Окремо він доручив Міністерству інфраструктури опрацювати ідею перевірки завантаження транспорту. «Сьогодні, якщо транспорт зупиняється і зважується, і є перебільшення вантажу, сплачує штраф водій. А треба, аби сплачував також вантажовідправник. Якщо маєш завантажити 40 тонн, чого завантажуєш 60 тонн? Зупинили машину, є порушення – штраф з водія і штраф з відправника, тоді це буде мати превентивний характер. Прощу опрацювати це питання», – відзначив Прем’єр-міністр.
| У Брюсселі тоді чутимуть голос України, коли суспільство та політики будуть згуртовані навколо європейського курсу країни, – Іванна Климпуш-Цинцадзе | |
Свобода сьогодні зіштовхнулася з найсильнішим і найзухвалішим спротивом із часів розпаду Радянського Союзу. Усвідомлення небезпечності нинішньої ситуації змушують діяти всі країни, що віддані демократичним цінностям. Наше спільне завдання – зробити демократію знову сильною. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час виступу на заході «Громадянське суспільство, що трансформується. III форум десятиліття» у Харкові.
Виступаючи з промовою «Україна для світу, світ для України – зміни міжнародної арени за останні роки і на наступне десятиліття», Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що демократія – це відкрита система, яка принципово відмовляється від тотального контролю за інформацією. Тому особливої шкоди демократичні країни зазнають від пропаганди та дезінформації, які ведуть до знецінення фактів та експертного знання. Наративи, які Кремль намагається нав’язати, побудовані на фейках та маніпуляціях, що дестабілізують ситуацію всередині демократій та псують відносини між країнами.
Ще один найнебезпечніший глобальний тренд сьогодні, за словами Віце-прем`єр-міністра, зростання популізму. «Спостерігаємо ріст підтримки популістських сил у світі. Україну теж не оминув цей тренд захоплення політиками, що кидають виклик політкоректності та ставлять під сумнів питання, щодо яких давно досягнуто консенсусу: від переваг вільної торгівлі до міжнародної співпраці», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Говорячи про російський вплив, вона наголосила, що західні держави лише після хімічної атаки у Лондоні, тобто коли від дій Росії могли постраждати британські громадяни, усвідомили, що йдеться не про «тимчасові труднощі» у відносинах, а що в зоні ризику не лише країни із так званої «зони впливу Росії».
Для України ще 4 роки тому було очевидно, що «домовитися» із Росією не вдасться, доки там не відбудеться повної зміни політики, що станеться дуже не скоро. А доти Росія становитиме загрозу і для глобальної демократії, і, взагалі, для світу.
Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що сьогодні немає практично жодної великої демократії світу, яка б не була уражена внаслідок російської атаки за ці 4 роки. Водночас, Україні доводилося і доводиться ледь не щодня переконувати західних партнерів у серйозності загрози.
«Усвідомлення небезпечності нинішньої ситуації змушують діяти всі країни, що віддані демократичним цінностям, негайно і системно, у кооперації та співробітництві. Однак недостатньо лише демонструвати єдність (як під час висилки російських дипломатів), необхідне якісне переосмислення наявних викликів та шляхів протидії. На практиці це може бути тісне та широке співробітництво демократичних країн для захисту від загроз нового типу, адже агресор дуже добре розуміє і боїться консолідованої відповіді демократій. Зокрема, йдеться про переосмислення ролі та функцій НАТО, а також процедур, що застосовуються до країн-союзників поза Альянсом. Адже НАТО є наразі єдиною міжнародною структурою, яка здатна організувати дієву відсіч спробам противників демократії встановити гібридний світовий порядок», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Окремо вона зупинилася на питаннях трансформацій, які відбуваються наразі у Європі, та зазначила, що Україна має стати частиною дискусій щодо майбутнього ЄС, донісши до партнерів, що Україна – це не «проблема», а контрибутор європейської безпеки та економічного зростання.
«Однак у Брюсселі почують лише єдиний потужний голос. Успіх України залежить від згуртованості суспільства та політиків навколо стратегічного курсу країни, а отже нашої послідовності на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.
Вона наголосила на тому, що обраний курс країни на європейську та євроатлантичну інтеграцію має бути незмінним та не підлягати дискусіям і спекуляціям. «Ми нікуди не дійдемо, якщо сперечатимемося про пункт призначення та вид «транспорту». Наш європейський та євроатлантичний вибір має бути винесений за дужки політичної боротьби», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також розповіла про стан виконання Угоди про асоціацію з ЄС та нові цілі для всеохопної секторальної інтеграції з ЄС, серед яких – цифровий ринок та енергетичний союз.
«Ми прагнемо до ключових принципів, що лежать в основі і ЄС, і НАТО: свободи, ринкової економіки і демократії. Виконавши всі умови членства ЄС та НАТО ми матимемо модернізовані державні інституції, суспільство, економіку, армію. Наш успіх залежить від того, як ми будемо виконувати завдання та плани інтеграції, зобов’язання, що взяли на себе. Кожний пункт плану, що виконаний вчасно і в повному обсязі – це аргумент на користь європейської та євроатлантичної перспективи», – зазначила Віце-прем`єр-міністр.