Глава Уряду у Верховній Раді: 2018 рік має всі підстави бути успішним, ми маємо рухатися далі

 

Поточний рік має всі підстави стати роком успіху України, і сьогодні потрібно рухатися далі – шляхом змін та реформ, шляхом капітального ремонту країни та відновлення соціальної справедливості. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час виступу у Верховній Раді.

«Давайте працювати так, аби в 2019 році нам було не соромно дивитися в очі людям, – сказав Прем’єр-міністр. – Як би нас не розділяли прапори, коли важко – ми об’єднуємося і приймаємо потрібні рішення. Цього року ми маємо залучати інвестиції, відновлювати село, продовжувати децентралізацію, нарощувати видобуток газу, будувати нові кілометри доріг. 2018 рік має всі підстави буди успішним. Пропоную йти далі».

Глава Уряду наголосив, що діючий Кабінет Міністрів, який працює вже два роки, зрушив з місця багато питань, які є вкрай чутливими для людей. «Ми почали відновлювати соціальну справедливість зміною пенсійної системи. Ми почали змінювати систему освіти. Відкрили можливості для побудови нової системи охорони здоров’я. Ми почали відновлювати країну і робити її капітальний ремонт, – сказав Володимир Гройсман. – Два роки були непростими і складними. Але ми вистояли. Ми пройшли певний історичний етап, який можна назвати антикризовим. Зараз нам потрібен швидкий економічний ріст, нові робочі місця, сильна Україна, яка може відстоювати інтереси і відновлювати територіальну цілісність».

На думку Прем’єр-міністра, сьогодні перед Україною стоїть вибір – рухатися далі або відкотитися назад через популізм та політичні суперечки. «До чергових виборів – півтора роки. І ми можемо усунути ризики дестабілізації ситуації в країні, – зазначив Глава Уряду. – Проблем у нас не стало менше. Велика проблема – борги. Не ми їх брали, але саме наш обов’язок не перекладати тягар на плечі українців, а наповнювати бюджет. Люди мають відчувати, що в кишенях стало більше грошей і за них можна купити більше… Ми маємо приймати рішення, аби Україна стала успішною. Ми почали будувати дороги, формувати енергетичну незалежність. Ми знаємо, що потрібно зробити, аби досягти успіху. Це потребує подальшої консолідації».

Володимир Гройсман подякував парламентарям за розуміння і бажання підтримати важливі кроки щодо змін у державі. «І також хочу подякувати звичайним громадянам. Я щиро дякую за терпіння, мудрість, за поради, за намагання зробити Україну успішною. Моє серце й розум разом із суспільством», – підкреслив Глава Уряду.

 

Володимир Гройсман: Моя політика – це політика реальних дій, а не пустих слів

 

Впровадження масштабних реформ у державі вимагає часу, ресурсу і реальної політичної консолідації, а не пустих балачок, сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час виступу у Верховній Раді.

«Моя політика – це політика реальних дій, а не пустих слів. Нам потрібен час, сила, політична єдність, – аби віддати борги, зробити економіку сильною і не приймати будь-яких умов, які можуть погіршити життя людей», – сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що розуміє і так само, як і звичайний громадянин, відчуває зростання цін, бачить ситуацію в дорожньому господарстві, аналізує тарифне питання, яким опікується незалежний від Уряду Регулятор – Національна комісія з питань регулювання ринку електроенергетики та комунальних послуг.

«Мене турбує питання зростання цін. Але як ми можемо стабілізувати ціни? Є два шляхи. Адміністративне регулювання, яке ніколи не було ефективними, або наситити ринок якісною продукцією, – сказав Володимир Гройсман. – Саме тому ми плануємо сьогодні масштабні програми підтримки в агропромисловому секторі». За словами Прем’єр-міністра, реалізація програм сприятиме відновленню агровиробництва, створенню робочих місць.

Такий самий підхід Уряд здійснює в питанні відновлення доріг, якими не опікувалися десятиліттями – «коли не було війни, і економіка була стабільною». «Якщо ви кажете, що із-за мене зруйновані дороги, то може через мене зруйнувався Радянський Союз? – сказав Глава Уряду. – Я не той, хто буде прикривати реальний стан справ. Я той, хто готовий вирішувати проблеми. І я згоден з тим, що обсяги (зробленого) недостатні. Люди все ще їздять поганими дорогами. Але якщо цим питанням опікуватися, як слід, то за 5 років ситуація зміниться. Треба реально працювати».

Українцям важливо бути проактивними у створенні нової платформи для переговорів для ефективного використання допомоги ЄС, – Головний радник Президента Литви

 

 

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час робочого візиту до Литви зустрілася з Головним радником Президента Литовської Республіки з питань зовнішньої політики Неріюсом Алєксєюнасом. Сторони обговорили широке коло питань співпраці України та Литви. Зокрема, йшлося про двосторонній діалог, співпрацю з Європейським Союзом та НАТО.

 

Обговорюючи питання євроатлантичної інтеграції України, Віце-прем’єр-міністр наголосила, що Україна прагне застосувати всі існуючі практичні інструменти для підготовки до членства в Альянсі. Наразі успішно реалізовується Річна національна програма під егідою Комісії Україна-НАТО. Зміни в законодавстві в частині зовнішньополітичних засад щодо членства в НАТО як стратегічної мети в липні минулого року відображають вибір України. «Ми високо цінуємо продовження активної підтримки Литвою євроатлантичних прагнень України», – сказала Віце-прем’єр-міністр.

 

Вона висловила серйозну стурбованість щодо позиції Угорщини через Закон України «Про освіту», а саме блокування зустрічей Комісії Україна-НАТО на високому рівні. «Для нас дуже важливо, щоб Україна мала підтримку з боку Литви в організації зустрічі Комісії Україна-НАТО на найвищому політичному рівні під час Саміту НАТО в Брюсселі у липні цього року» – наголосила Віце-прем’єр-міністр.

 

Неріюс Алєксєюнас повідомив, що в НАТО стурбовані позицією Угорщини щодо блокування політичного діалогу між Україною та Альянсом та, відповідно, можливості проведення засідання Комісії Україна-НАТО на липневому саміті через Закон України «Про освіту». Литовська сторона вживає всіх політичних та дипломатичних заходів для підтримки України у цьому контексті.

 

За його словами, Україна повинна бути лідером Східного партнерства, зважаючи на її прагнення та прогрес змін у країні. Литва готова і надалі допомагати. «Ми маємо можливість запропонувати значний фінансовий внесок у сектор безпеки та оборони України. Українцям зараз надзвичайно важливо бути проактивними у створенні нової платформи для переговорів, проектного менеджменту задля ефективного використання допомоги ЄС», – зазначив радник Президента Литви.

 

Він також додав, що Литва спільно зі Сполученими Штатами має плани відкрити регіональні центри кібербезпеки, зазначивши, що участь України у цих проектах була б дуже цінною.

 

Сторони обговорили також і питання енергетичної безпеки в Європі. Вони погодились, що ні у кого не має бути ілюзій стосовно проекту «Північний потік – 2». Очевидно, його просування є значною геополітичною загрозою з боку Росії і не має жодних економічних обґрунтувань.

 

«У сфері енергетичної безпеки ми готові обговорити можливий формат участі України у проектах щодо будівництва LNG-терміналу на острові Крк», – зазначив Неріюс Алєксєюнас.

 

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що будівництво цього терміналу має не тільки регіональне чи національне значення, а і є важливим елементом енергетичної безпеки цілої Європи.

 

Остап Семерак: За останні два роки нам вдалося суттєво активізувати питання екологічної політики в Україні

 

Україна дотримується взятих на себе міжнародних зобов’язань та продовжує активно впроваджувати вимоги Угоди про асоціацію, які стосуються навколишнього природного середовища. Йдеться про реалізацію близько 30 законодавчих актів ЄС. Про це сказав Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, виступаючи на сьомому засіданні Парламентського комітету Асоціації між Україною та ЄС, який розпочався 18 квітня у Страсбурзі (Франція).

Він повідомив, що Україна завершує процес транспозиції європейського законодавства у двох великих секторах – горизонтальному законодавстві та в управлінні водними ресурсами.

«Насправді за останні два роки нам вдалося суттєво активізувати питання екологічної політики в Україні. Попри те, що навколишнє середовище та клімат є одними з найдорожчих секторів з точки зору вартості впровадження і тривалий час не були у пріоритетах державної політики», – сказав Остап Семерак.

Зокрема, Україна на даному етапі впровадила майже всі норми ЄС щодо Оцінки впливу на навколишнє середовище та Стратегічної екологічної оцінки, а також доступу до екологічної інформації.

Також Міністр повідомив про значні зрушення в сфері управління водними ресурсами та перехід України до басейнового принципу управління.

«Трохи більше року тому Україна нарешті впровадила інтегроване управління водними ресурсами в басейнах річок, прийняла всі підзаконні акти, і ми почали практичну реалізацію з моніторингу та розробки планів управління річковим басейном – як перші кроки відповідно до вимог законодавства ЄС», – нагадав Остап Семерак.

Окремо він зупинився на новій для України кліматичній політиці та змінах, які очікують сферу управління відходами.

«Вперше ми маємо чітко розраховані сценарії, цілі та заходи для Стратегії низьковуглецевого розвитку країни, яка незабаром буде прийнята Кабінетом Міністрів. Крім того, Уряд вперше розробив цілісну політику управління відходами та розпочав систематичний законодавчий процес. Ще багато роботи попереду, але вважаю, що ми рухаємося правильним шляхом», – резюмував Міністр екології.

При цьому Міністр наголосив на важливості діалогу між українськими парламентарями та депутатами Європарламенту, адже без законодавчої бази, неможливо перейти до впровадження розпочатих реформ на практиці.

У МОН визначили, як цього року проходитиме «ЗНО в магістратуру» – опубліковано відповідний Порядок

 

Міністерство освіти і науки визначило, як цього року будуть організовані та проведені вступні випробування на магістратуру, що проводяться за технологією ЗНО. Відповідний Порядок вже пройшов реєстрацію в Мін’юсті та розміщений на сайті МОН.

Вступне випробування з використанням технології ЗНО складатимуть вступники на спеціальності галузей знань 03 «Гуманітарні науки» (крім спеціальності 035 «Філологія»), 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 08 «Право», 24 «Сфера обслуговування» та 29 «Міжнародні відносини».

Зокрема, вступники до магістратури «Права» та «Міжнародного права» складатимуть:

– єдиний вступний іспит з іноземної мови – англійської, або німецької, або французької, або іспанської. Тести міститимуть частини «Читання» та «Використання мови».

– єдине фахове вступне випробування з Права та Загальних навчальних правничих компетентностей. Блок Право містить тест з 8 дисциплін (конституційне, адміністративне, цивільне, цивільне процесуальне, кримінальне, кримінальне процесуальне право України, міжнародне публічне право та міжнародний захист прав людини). Другий блок включає тестування таких компетентностей: аналітичне мислення, критичне мислення, логічне мислення.

Вступники до магістратури за спеціальностями галузей знань 03 «Гуманітарні науки» (крім спеціальності 035 «Філологія»), 05 «Соціальні та поведінкові науки», 06 «Журналістика», 24 «Сфера обслуговування» та 29 «Міжнародні відносини» складатимуть лише єдиний вступний іспит з іноземної мови.

«У 2018 році технології зовнішнього незалежного оцінювання використовують для вступу до магістратури зі спеціальностей «Право» і «Міжнародне право». На цьому етапі МОН переходить від пілотування такого формату вступних випробувань, як це було в 2016 і 2017 роках, до їх регулярного використання. Водночас єдиний вступний іспит з іноземної мови запроваджується в порядку пілотування для вступу на низку гуманітарних спеціальностей. Метою цих новацій є забезпечення доброчесності при вступі до магістратури, підвищення якості магістерської підготовки у закладах вищої освіти», – зазначив генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег Шаров.

Реєстрація учасників почнеться 14 травня і триватиме до 18-ї год. 5 червня. Іспит з іноземної мови відбудеться 11 липня, а з права та правничих компетентностей – 13 липня.

Для реєстрації вступнику треба буде звернутися до приймальної комісії одного з обраних ним вишів. Підтвердженням реєстрації є виданий комісією екзаменаційний листок. Після цього на сайті УЦОЯО для кожного зареєстрованого вступника створюватимуть кабінет учасника, доступ до якого буде за номером екзаменаційного листка та PIN-кодом, зазначеним у ньому.

У цьому кабінеті, зокрема, буде розміщена запрошення-перепустка з інформацією про пункт тестування. Воно почнеться о 10^00, допуск до пункту буде відкрито за 45 хвилин та закрито за 10 хвилин до початку.

Для участі у тестуванні вступник має пред’явити:

1) екзаменаційний листок;

2) документ, що посвідчує особу (серія (за наявності) та номер якого вказані в екзаменаційному листку);

3) запрошення-перепустку.

Результати тестування також розміщуватимуться в електронних кабінетах учасників на сайті УЦОЯО.

На бюджет надання рекомендацій для зарахування відбудеться до 13 серпня, а саме зарахування –  до 20 серпня (12:00).

Нагадуємо, що в лютому було затверджено всі програми, за якими складатимуть тести для вступників на магістратуру з «Права» та «Міжнародного права».

Також раніше Міністр Лілія Гриневич наголосила, що держзамовлення на магістратуру «Права» потрібно узалежнити від результатів випускників університетів на профільному ЗНО.