Історія святкування Тижня права.
Згідно з Указом Президента України від 08.12.2008 № 1149/2008, враховуючи важливе значення правової освіти в розбудові України як правової держави, з метою виховання у громадян поваги до закону і прав людини, з нагоди 60-ї річниці проголошення Загальної декларації прав людини, започатковано проведення Всеукраїнського тижня права. Він проводиться щороку в тиждень, що включає 10 грудня – День прав людини, який відзначається в пам’ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини.
Отже, щороку, починаючи з 2008 року в тиждень, що включає 10 грудня ми святкуємо День прав людини, на рівні окремої людини, груп, організацій, установ, підприємств, тощо. День прав людини, що відзначався в 2008 році проходив під гаслом «Гідність і справедливість для всіх нас». Зазвичай святкування Тижня права супроводжується проведенням заходів з популяризації знань про людські права та Загальної декларації прав людини.
Слід зазначити, що Загальна декларація прав людини – це рішення Генеральної Асамблеї ООН, яке є найавторитетнішим джерелом міжнародних норм щодо прав людини. Загальна декларація разом з Міжнародними пактами про права людини іноді позначається як Міжнародний Білль про права людини.
Крім того, 04 листопада 1950 року було прийнято Радою Європи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка має на меті забезпечити загальне та ефективне визнання і додержання проголошених у ній прав. Сповнені рішучості, як уряди європейських держав, що є однодумцями і мають спільну спадщину політичних традицій, ідеалів, свободи і верховенства права, зробити перші кроки для забезпечення колективного гарантування певних прав, проголошених у Загальній декларації, домовилися про такі положення прав та свобод людини:
1. Зобов’язання поважати права людини
2. Право на життя
3. Заборона катування
4. Заборона рабства і примусової праці
5. Право на свободу та особисту недоторканність
6. Право на справедливий суд
7. Ніякого покарання без закону
8. Право на повагу до приватного і сімейного життя
9. Свобода думки, совісті і релігії
10. Свобода вираження поглядів
11. Свобода зібрань та об’єднання
12. Право на шлюб
13. Право на ефективний засіб юридичного захисту
14. Заборона дискримінації
15. Відступ від зобов’язань під час надзвичайної ситуації
16. Обмеження політичної діяльності іноземців
17. Заборона зловживання правами
18. Межі застосування обмежень прав
В розділі ІІ Конвенції описано порядок створення та роботи Європейського суду з прав людини, а саме:
Для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами їхніх зобов’язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини, який далі називається “Суд”. Він функціонує на постійній основі. Суд складається з такої кількості суддів, яка відповідає кількості Високих Договірних Сторін. Судді обираються Парламентською Асамблеєю від кожної Високої Договірної Сторони більшістю поданих голосів за списком з трьох кандидатів, запропонованих відповідною Високою Договірною Стороною строком на дев’ять років. Суд розглядає справу разом з представниками сторін і, у разі необхідності, проводить розслідування, для ефективного здійснення якого заінтересовані Високі Договірні Сторони створюють усі необхідні умови.
Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.
Право громадян на пенсійне забезпечення гарантовано Конституцією України (стаття 46). Це право, відповідно до Конституції, забезпечується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Крім того, визначається, що пенсії, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Реформування системи пенсійного забезпечення 2017 року розпочалось з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набув чинності 11 жовтня 2017 року.
З 1 жовтня 2017 року було перераховано та осучаснено всі раніше призначені пенсії за єдиними правилами обрахунку пенсій, за матеріалами пенсійних справ.
Насамперед пенсійна реформа забезпечить єдині принципи обчислення пенсій та усуне різницю в розмірах пенсій, призначених у різні роки. Зокрема, законом передбачено:
- осучаснення (перерахунок) призначених раніше пенсій з урахуванням середньої зарплати за 2014, 2015 і 2016 роки (3764,40 грн.) та зміненої з 1,35 на 1 величини оцінки одного року страхового стажу;
- скасування особливого порядку виплати пенсій пенсіонерам, які працюють;
- нові умови виходу на пенсію залежно від набутого страхового стажу;
- визначення розмірів мінімальної пенсії за віком, доплат, надбавок, підвищень, визначених законодавством, виходячи з величини 1452 грн.;
- порядок відновлення виплати пенсій жінкам, які достроково вийшли на пенсію після досягнення пенсійного віку 55 років. Пенсія їм буде виплачуватися в повному розмірі після досягнення ними віку, який перевищує пенсійний на кількість місяців дострокового виходу на пенсію.
Зокрема, розроблено програмне забезпечення, з використанням якого органи Пенсійного фонду здійснили перерахунок пенсій і забезпечили виготовлення додаткових відомостей для виплати перерахованих пенсій у жовтні 2017 року.
Розмір підвищення до пенсії в кожному конкретному випадку буде індивідуальний, він залежить від багатьох складових: страхового стажу, розміру заробітної плати, з якої призначено пенсію, виплати індексації, наявності підвищень та надбавок до пенсії та інше.